Голуб Марина Григорівна — Вікіпедія
Марина Голуб | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Марина Голуб | ||||
Ім'я при народженні | Голуб Марина Григорівна | |||
Народилася | 8 грудня 1957 СРСР, Москва | |||
Померла | 9 жовтня 2012 (54 роки) Росія, Москва | |||
Поховання | Троєкуровське кладовище | |||
Громадянство | СРСР→ Росія | |||
Діяльність | акторка, телеведуча | |||
Alma mater | Школа-студія МХАТ | |||
Роки діяльності | 1979–2012 | |||
IMDb | ID 0326704 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Марина Голуб у Вікісховищі | ||||
Мари́на Григо́рівна Го́луб (рос. Марина Григорьевна Голуб; нар. 8 грудня 1957, Москва — пом. 9 жовтня[2] 2012, Москва) — російська акторка театру та кіно, телеведуча, Заслужений артист Росії (1995 рік)[3].
Марина Голуб народилася 8 грудня 1957 року в Москві. Її прийомний батько Григорій Юхимович Голуб (1923-2014), полковник ГРУ, у минулому військовий розвідник, служив консулом в Фінляндії, потім працював директором меблевого магазину, у московському управлінні культури та в московському райкомі КПРС. Мати — акторка Людмила Голуб, грала у театрі ім. Н. В. Гоголя, потім працювала акторкою в Москонцерті. Дід Марини —Юхим Самійлович Голуб, був наркомом фінансів Української РСР (репресований у 1937 році)[4].
Закінчила середню школу № 33 м. Москви (1965–1975). 1979 року закінчила Школу-студію МХАТ (курс Віктора Монюкова). У 1979–1981 роках Марина Голуб працювала в Москонцерті, потім з 1981 по 1987 рік — у Театрі мініатюр Аркадія Райкіна, 1987 року перейшла в трупу Московського театру «Шалом». 2002 року почала працювати в Московському художньому театрі ім. А. П. Чехова.
Марина Голуб вела програми «Ех, Семенівно!», «Ранкова пошта», «Добрий ранок». З 2010 року була ведучою програми «Дівчата» на каналі «Росія-1».[5]
Загинула в Москві 10 жовтня о 00.05 за московським часом (23:05 за Києвом) 2012 року в результаті ДТП.[6][5][7]
13 жовтня 2012 року відбулась громадська панахида. Відспівали Марину Голуб у храмі Воскресіння Словущого на Успенському Вражку, після чого відбулася кремація. Прах актриси похований на Троєкуровському цвинтарі 18 жовтня.[8][9]
Акторка та телеведуча була тричі заміжня. Від першого шлюбу має дорослу доньку Анастасію. З останнім чоловіком, актором Анатолієм Білим, також розлучилася, проживши у шлюбі 15 років.[10]
Крім роботи в театрі, Марина Голуб знялася більш ніж в 50-ти художніх фільмах і телесеріалах. Останніми роботами стали ролі у фільмах «П'ять наречених» (2011), «Мами» (2012).[5]
- 1980 «Про бідного гусара замовте слово» — епізод
- 1987 «Будинок з привидами» — Кіра Вікторівна, класний керівник 2 «Б»
- 1990 «Невідомі сторінки з життя розвідника» — Тереза
- 1995 «Ширлі-мирлі» — директор філармонії
- 1996 «Королі російського розшуку» — мадам Свистунова, господиня будинку розпусти
- 1999 «Шанувальник» — Валентина, листоноша
- 2000 «Весілля» — директор магазину
- 2000 «Маросейка, 12» — Клава
- 2001 «Ростов-тато» — Валя
- 2001 «П'ятий кут» — Тетяна
- 2001 «Клітка» — Галина
- 2001 «Російський водевіль» — Клучкіна, бабуся
- 2001 «На розі біля Патріарших-2» — Люсьєн Альбертівна
- 2002 «Щоденник вбивці» — Пані Лазурська
- 2002 «У русі» — працівниця архіву
- 2002 «FM і хлопці» — Марина Александрова
- 2002 «Дронго» — Ніна Іванівна
- 2003 «У червні 41-го» — тітка Хава
- 2003 «Спас під березами» — Людмила, дружина сантехніка
- 2003 «Пан або пропав» — польська глядачка в театрі
- 2003 «Задумав я втечу» — мати Каті
- 2004 «Водій для Віри» — Зінаїда
- 2004 «Вузький міст» — Лєра
- 2004 «Проти течії» — Настя
- 2005 «Діаманти для Джульєтт»и — працівник Деза
- 2005 «Бідні родичі» — Белла
- 2005 «Золоті хлопці» — Недда Петрівна
- 2006 «Московська історія» — баба Маня
- 2006 «Ситуація 202» — генеральний директор
- 2006 «Таксі для ангела» — Аглая Кануннікова, письменниця, автор детективів
- 2006 «Зображуючи жертву» — мати Валі
- 2006 «Андерсен. Життя без кохання» — господиня борделя
- 2007 «Янгол-охоронець» — Евеліна Львівна, господиня готелю, тітка Віри
- 2007 «Служба довіри» — Клавдія Дмитрівна Тюріна
- 2007 «Відкрийте, Дід Мороз!» — Марина Огурцова
- 2007 «Кука» — Клава
- 2007 «Іван Подушкін. Джентльмен розшуку-2» — Лариса
- 2008-2009 «Обручка» — Клара
- 2009 «Лід у кавовій гущі» — Майя Павлівна
- 2010 «Зайцев, пали! Історія шоумена» — Надія Леонідівна, дружина Яковлєва
- 2011 «Відкрийте, це я» — мати Гаріка
- 2011 «П'ять наречених» — комендант, майор Галина Нікішина
- 2012 «Мами» — Наташа
- 2012 «Атомний Іван» — сусідка
- 2012 «Петрович» — Маргарита Флягіна
- 2012 «Крила» — баба Агата
- 2012 «Повія»
- 2013 «Друзі друзів» — Люба
- Заслужений артист Росії (28 грудня 1995 рік) — «за заслуги в галузі мистецтва»[3].
- Орден Дружби (2008 рік) — «за великі заслуги у розвитку вітчизняної культури та мистецтва, багаторічну плідну діяльність»[11].
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1051751764 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Голуб Марина Григорьевна (1957-2012) // Могилы знаменитостей. Некрополи Москвы. Троекуровское кладбище. Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 6 квітня 2013.
- ↑ а б Почесне звання присвоєно указом президента Росії № 1325 від 28 грудня 1995 року. Архів оригіналу за 22 червня 2011. Процитовано 12 жовтня 2012.
- ↑ Голуб Юхим Самійлович (1895). «Національний банк даних жертв політичних репресій радянської доби в Україні»
- ↑ а б в У Москві у страшній аварії загинула російська актриса Марина Голуб [Архівовано 13 жовтня 2012 у Wayback Machine.] — ТСН — 10 жовтня 2012 рік
- ↑ У ДТП загинула актриса Марина Голуб — УНН
- ↑ У Москві прощаються з актрисою Мариною Голуб [Архівовано 14 жовтня 2012 у Wayback Machine.] — Кореспондент.net
- ↑ Прощание с актрисой Мариной Голуб пройдет в МХТ им. Чехова в субботу [Архівовано 12 жовтня 2012 у Wayback Machine.](рос.) — Ріа-Новости
- ↑ Марину Голуб аплодисментами провели в останню путь [Архівовано 20 жовтня 2012 у Wayback Machine.] -ТСН
- ↑ Марина Голуб розбилася на таксі [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — Газета по-українськи № 1498
- ↑ Указ Президента РФ від 24.04.2008 № 574 «Про відзначення державними нагородами Російської Федерації». Архів оригіналу за 13.10.2012. Процитовано 12.10.2012.
- Офіційний сайт Марини Голуб [Архівовано 13 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Сторінка Марини Голуб на сайті МХТ ім. А. П. Чехова [Архівовано 12 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю журналу «Театрал» [Архівовано 14 жовтня 2012 у Wayback Machine.]