Маркос Рохо — Вікіпедія

Маркос Рохо
Особисті дані
Повне ім'я	Фаустіно Маркос Альберто Рохо
Народження	20 березня 1990(1990-03-20) (34 роки)
	Ла-Плата,  Аргентина
Зріст	187 см
Вага	80 кг
Громадянство	Аргентина
Позиція	захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	«Бока Хуніорс»
Номер	6
Юнацькі клуби
2000—2008	«Естудьянтес»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 2008—2010 «Естудьянтес» 43 (3) 2011—2012 «Спартак» (Москва) 8 (0) 2012—2014 «Спортінг» (Лісабон) 49 (5) 2014—2021 «Манчестер Юнайтед» 76 (1) 2020 →  «Естудьянтес» 1 (0) 2021— «Бока Хуніорс» 27 (4)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г) 2011—  Аргентина 61 (3)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 28 липня 2023.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 6 червня 2021.
Маркос Рохо у Вікісховищі

Фаусті́но Ма́ркос Альбе́рто Ро́хо (ісп. Faustino Marcos Alberto Rojo; нар. 20 березня 1990, Ла-Плата, Аргентина) — аргентинський футболіст, лівий та центральний захисник^[1] «Бока Хуніорс» та Збірної Аргентини.

Маркос Рохо — вихованець клубу «Естудьянтес», в якому виступав за всі юнацькі команди^[1]. З 2008 року він став виступати за основний склад «Естудьянтес», дебютувавши 7 грудня у грі з «Колоном», де провів на полі 10 хвилин^[2]. 5 липня 2009 року Рохо забив свій перший м'яч у професійній кар'єрі, вразивши ворота «Рівер Плейта» і принісши перемогу своїй команді з рахунком 2:1^[3] . У тому ж році футболіст виграв з клубом Кубок Лібертадорес. У тому ж сезоні футболіст брав участь в Клубному чемпіонаті світу, де «Естудьянтес» дійшов до фіналу, програвши «Барселоні». З весни 2009 року футболіст став гравцем основи «Естудьянтес» і лідером команди^[4]. У 2010 році Рохо через травми в клубі, перебудувалася зі схеми 4-4-2 на 3-5-1-1, був переведений з центру захисту на лівий фланг оборони, де до середини сезону посів тверде місце в стартовому складі команди. 25 серпня 2010 Рохо забив перший м'яч за клуб в континентальному турнірі, вразивши ворота «ЛДУ Кіто» у Рекопа Південної Америки, проте його клуб програв 1:2. 25 вересня Рохо вперше відзначився в чемпіонаті Аргентини 2010 року, забивши гол на 88-й хвилині гри з «Бока Хуніорс» і принісши перемогу своїй команді з рахунком 1:0^[5][6]. 2010 року Рохо у складі «Естудьянтес» виграв апертуру чемпіонату Аргентини^[7], у розіграші якої провів 19 ігор і забив 2 голи. Сам аргентинець був визнаний найкращим лівим захисником сезону за версією Canchallena.com^[8]. Після матчу, в якому він став чемпіоном, аргентинець сказав:

Я буду сумувати за «Естудьянтесом», оскільки провів у цьому клубі 10 років. Я отримав велике задоволення в недільному матчі за мою команду, адже ми стали чемпіонами країни. Але одночасно мені було трохи сумно, оскільки я розумів, що це прощальний матч у складі «Естудьянтес» [9].

3 листопада 2010 року Рохо досяг домовленості про те, що в разі успішного медичного обстеження стане гравцем московського «Спартака»^[10] за 3^[9] або 4 млн доларів^[11][12]. Також на футболіста претендував інший російський клуб — ЦСКА, а крім того, «Палермо»^[13], «ПСВ Ейндховен»^[14], «Бенфіка»^[2] і «Валенсія»^[15]. За словами спортивного директора «червоно-білих» Дмитра Попова, «прихід Рохо означає тільки те, що зараз у нас три центральні захисники, а з наступного сезону буде чотири, причому, один з них — молодий і перспективний футболіст із Аргентини. По-моєму, це дуже навіть непоганий варіант. Рохо — лівий центральний захисник, і „Спартаку“ він потрібен саме в цій якості»^[16]. Одночасно зі «Спартаком» Маркосом зацікавився «Наполі», що запропонував 4 млн євро за перехід футболіста^[17].

17 грудня Рохо уклав 5-річний контракт зі «Спартаком»^[18][19]. 18 січня 2011 року Маркос дебютував у складі клубу в товариській грі з кишинівською «Дачією»^[20]. 18 лютого Рохо дебютував в офіційній грі за «Спартак» в матчі Ліги Європи проти швейцарського «Базеля»; в цій грі" червоно-білі перемогли з рахунком 3:2^[21]. З перших матчів Маркос став основним гравцем центру оборони «червоно-білих», виступаючи поперемінно з Мареком Сухі^[22] та Олександром Шешуковим^[23]. 20 квітня Маркос забив перший гол за «Спартак», вразивши ворота «Краснодара» в Кубку Росії^[24]. В середині весни-початку літа Рохо не виступав за «Спартак» через респіраторну вірусну інфекцію^[25], а потім через травми литкового м'яза^[26] та привідного м'яза стегна^[27].

У липні Маркос був оштрафований клубом на 50 % місячної зарплати, за те, що разом з партнером по команді, Ніколасом Парехою повернувся в клуб після участі в Кубку Америки пізніше визначеного терміну^[28]. Самі футболісти сказали, що в аеропорту не було квитків в Росію^[29], однак пізніше повністю визнали свою провину^[30]. 7 серпня, вперше за довгий час, Рохо вийшов на місце центрального захисника в стартовому складі команди в матчі з «Тереком» та зіграв невдало: зокрема він дозволив себе обіграти Шамілю Асільдарову, після чого був забитий перший м'яч, а потім на ньому був зароблений пенальті^[31]. На наступну гру Маркос був переведений до дублюючого складу «Спартака»^[32]. За решту сезону Рохо провів лише кілька матчів; в листопаді він отримав травму гомілкостопу та вибув з ладу на місяць^[33].

У листопаді Рохо зацікавилася «Бенфіка»^[34]. Влітку 2012 року португальський клуб знову почав переговори з гравцем^[35], проте усі перемовини так і не завершились успіхом.

20 липня 2012 року офіційний сайт «Спартака» повідомив, що Рохо продовжить свою кар'єру в лісабонському «Спортінгу»^[36]. Контракт був підписаний до 2016 року^[37]. За 25 % прав на контракт аргентинця «Спортінг» заплатив 1 млн євро^[38]. 28 квітня 2013 року Маркос забив свій перший гол у складі «левів», вразивши ворота «Насьоналя» в рамках Ліги Сагреш та принісши перемогу клубу з рахунком 2:1^[39].

19 серпня 2014 року було оголошено про укладення угоди між «Спортінгом» та англійським «Манчестер Юнайтедом» про трансфер захисника^[40]. 20 серпня трансфер був завершений: Рохо підписав з англійським клубом п'ятирічний контракт, а сума трансферу склала 16 млн фунтів^[41], 4 млн євро з цієї суми отримав «Спартак»^[42].

Основним захисником манчестерського клубу не став, але регулярно використовувався в ротації оборонної лінії команди. З березня по листопад 2017 року перебував поза грою, відновлюючись від травми.

У січні 2011 року Рохо був викликаний до складу збірної Аргентини на товариський матч з Португалією^[43]. 9 лютого футболіст дебютував у цьому матчі, в якому його команда перемогла 2:1^[44]; при цьому футболіст діяв персонально проти Нані і впорався зі своїм завданням^[45].

У травні 2011 року Маркос, разом з партнером по команді, Ніколасом Парехою, був запрошений для участі в складі збірної на Кубку Америки^[46]. На турнірі футболіст дебютував у першому матчі, в якому аргентинці зіграли внічию з болівійцями 1:1; сам захисник провів на полі всі 90 хвилин, а також взяв участь в забитому голі, зробивши навіс з флангу на Ніколаса Бурдіссо, який скинув м'яч Серхіо Агуеро, після чого той вразив ворота^[47]. Однак цей матч став єдиним для захисника на турнірі, де аргентинці дійшли лише до стадії чвертьфіналу^[48].

У червні 2014 року Рохо був включений в заявку збірної Аргентини на чемпіонат світу в Бразилії. На мундіалі дебютував у першому матчі проти збірної Боснії і Герцеговини на Маракані. Рохо відіграв повний матч, а аргентинці перемогли 2:1. У третьому матчі групового команди Рохо забив свій перший гол в футболці національної збірної, який став вирішальним у матчі проти збірної Нігерії (3:2). Всього на турнірі зіграв у шести матчах, в тому числі і в програному німцям фіналі (0:1 д.ч.).

Згодом взяв участь ще у двох Кубках Америки — у 2015 і 2016 роках, на обох турнірах аргентинці сягнули фіналів, в яких обидва рази зазнали прикрих поразок від збірної Чилі у серіях післяматчевих пенальті після нульових нічиїх в основний і додатковий час. На першому турнірі відіграв у всіх шести іграх, виходячи на поле у стартовому складі, у півфінальній грі посприяв розгрому парагвайців з рахунком 6:1, забивши свій другий гол у формі національної команди. На континентальній першості 2016 року також був основним захисником, пропустив лише одну гру групового етапу. У фінальній грі турніру проти збірної Чилі наприкінці першого тайму отримав пряму червону картку, що не дозволило його команді сповна скористатися чисельною перевагою, яка виникла після вилучення чилійця Марсело Діаса 15-ма хвилинами раніше.

У травні 2018 року був включений до заявки збірної на свою другу світову першість — тогорічний чемпіонат світу в Росії.

Станом на 19 березня 2018 року

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
2008–09	«Естудьянтес»	ПД	6	1	CA	-	-	КЛ	1	0	-	-	-	7	1
2009–10		ПД	18	0	CA	-	-	КЛ	5	0	КЧС	1	0	24	0
2010–11		ПД	19	2	CA	-	-	ПК	1	0	РПА	2	1	22	3
Усього за «Естудьянтес»			43	3					7	0		3	1	53	4
2011–12	«Спартак» (Москва)	РПЛ	9	0	КР	2	1	ЛЄ	6	0	-	-	-	17	1
2012–13	«Спортінг» (Лісабон)	ПЛ	24	1	КП+КЛ	0+2	0+0	ЛЄ	7[49]	0	-	-	-	33	1
2013–14		ПЛ	25	4	КП+КЛ	2+2	1+1	-	-	-	-	-	-	29	6
Усього за «Спортінг» (Лісабон)			58	5		8	3		13	0		0	0	62	8
2014–15	«Манчестер Юнайтед»	ПЛ	22	0	КА+КЛ	4+0	1+0	-	-	-	-	-	-	26	1
2015–16		ПЛ	16	0	КА+КЛ	4+1	0+0	ЛЧ+ЛЄ	4+3	0	-	-	-	28	0
2016–17		ПЛ	21	1	КА+КЛ	4+6	0+0	ЛЄ	10	0				41	1
2017–18		ПЛ	7	0	КА+КЛ	1+1	0+0	ЛЧ	1	0	СУ	0	0	10	0
Усього за «Манчестер Юнайтед»			66	1		21	1		18	0		0	0	105	1
Усього за кар'єру			167	9		29	4		38	0		3	1	220	14

Станом на 25 травня 2018 року

 Статистика матчів і голів за збірну —  Аргентина

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
9-2-2011	Женева	Аргентина	2 – 1	Португалія	товариський матч	-
26-3-2011	Іст-Ратерфорд	США	1 – 1	Аргентина	товариський матч	-
29-3-2011	Сан-Хосе	Коста-Рика	0 – 0	Аргентина	товариський матч	-
20-6-2011	Буенос-Айрес	Аргентина	4 – 0	Албанія	товариський матч	-	46'
1-7-2011	Ла-Плата (місто)	Аргентина	1 – 1	Болівія	Копа Америка 2011 - 1-й етап	-
2-9-2011	Колката	Аргентина	1 – 0	Венесуела	товариський матч	-
6-9-2011	Дакка	Аргентина	3 – 1	Нігерія	товариський матч	-	68'
7-10-2011	Буенос-Айрес	Аргентина	4 – 1	Чилі	Відбір до ЧС 2014	-	59'
11-10-2011	Пуерто-ла-Крус	Венесуела	1 – 0	Аргентина	Відбір до ЧС 2014	-	60'
15-8-2012	Франкфурт-на-Майні	Німеччина	1 – 3	Аргентина	товариський матч	-
7-9-2012	Кордова	Аргентина	3 – 1	Парагвай	Відбір до ЧС 2014	-
11-9-2012	Ліма	Перу	1 – 1	Аргентина	Відбір до ЧС 2014	-
12-10-2012	Мендоса	Аргентина	3 – 0	Уругвай	Відбір до ЧС 2014	-	67'
14-11-2012	Ер-Ріяд	Саудівська Аравія	0 – 0	Аргентина	товариський матч	-
22-3-2013	Буенос-Айрес	Аргентина	3 – 0	Венесуела	Відбір до ЧС 2014	-
7-6-2013	Буенос-Айрес	Аргентина	0 – 0	Колумбія	Відбір до ЧС 2014	-
11-6-2013	Кіто	Еквадор	1 – 1	Аргентина	Відбір до ЧС 2014	-
11-10-2013	Буенос-Айрес	Аргентина	3 – 1	Перу	Відбір до ЧС 2014	-
18-11-2013	Сан-Луїсs	Аргентина	2 – 0	Боснія і Герцеговина	товариський матч	-
5-3-2014	Бухарест	Румунія	0 – 0	Аргентина	товариський матч	-
4-6-2014	Буенос-Айрес	Аргентина	3 – 0	Тринідад і Тобаго	товариський матч	-
7-6-2014	Ла-Плата (місто)	Аргентина	2 – 0	Словенія	товариський матч	-
15-6-2014	Ріо-де-Жанейро	Аргентина	2 – 1	Боснія і Герцеговина	ЧС 2014 - 1-й етап	-	25'
21-6-2014	Белу-Оризонті	Аргентина	1 – 0	Іран	ЧС 2014 - 1-й етап	-
25-6-2014	Порту-Алегрі	Нігерія	2 – 3	Аргентина	ЧС 2014 - 1-й етап	1
1-7-2014	Сан-Паулу	Аргентина	1 – 0 д.ч.	Швейцарія	ЧС 2014 - 1/8 фіналу	-	90' 106'
9-7-2014	Сан-Паулу	Нідерланди	0 – 0 д.ч. (2 – 4 п.п.)	Аргентина	ЧС 2014 - півфінал	-
13-7-2014	Ріо-де-Жанейро	Німеччина	1 – 0 д.ч.	Аргентина	ЧС 2014 - Фінал	-
3-9-2014	Дюссельдорф	Німеччина	2 – 4	Аргентина	товариський матч	-
11-10-2014	Пекін	Бразилія	2 – 0	Аргентина	товариський матч	-
31-3-2015	Іст-Ратерфорд	Аргентина	2 – 1	Еквадор	товариський матч	-
6-6-2015	Сан-Хуан	Аргентина	5 – 0	Болівія	товариський матч	-
13-6-2015	Ла-Серена (Чилі)	Аргентина	2 – 2	Парагвай	Копа Америка 2015 - 1-й етап	-
16-6-2015	Ла-Серена (Чилі)	Аргентина	1 – 0	Уругвай	Копа Америка 2015 - 1-й етап	-	71'
20-6-2015	Вінья-дель-Мар	Аргентина	1 – 0	Ямайка	Копа Америка 2015 - 1-й етап	-
26-6-2015	Вінья-дель-Мар	Аргентина	0 – 0 (5 – 4 п.п.)	Колумбія	Копа Америка 2015 - чвертьфінал	-
30-6-2015	Консепсьйон	Аргентина	6 – 1	Парагвай	Копа Америка 2015 - півфінал	1	12'
4-7-2015	Сантьяго	Чилі	0 – 0 д.ч. (4 - 1 п.п.)	Аргентина	Копа Америка 2015 - Фінал	-	55'
9-9-2015	Арлінгтон	Аргентина	2 – 2	Мексика	товариський матч	-	71'
14-11-2015	Буенос-Айрес	Аргентина	1 – 1	Бразилія	Відбір до ЧС 2018	-
17-11-2015	Барранкілья	Колумбія	0 – 1	Аргентина	Відбір до ЧС 2018	-
25-3-2016	Сантьяго	Чилі	1 – 2	Аргентина	Відбір до ЧС 2018	-
30-3-2016	Кордова	Аргентина	2 – 0	Болівія	Відбір до ЧС 2018	-
28-5-2016	Сан-Хуан	Аргентина	1 – 0	Гондурас	товариський матч	-	78'
6-6-2016	Санта-Клара	Аргентина	2 – 1	Чилі	Копа Америка 2016 - 1-й етап	-	69'
11-6-2016	Чикаго	Аргентина	5 – 0	Панама	Копа Америка 2016 - 1-й етап	-
19-6-2016	Фоксборо (Массачусетс)	Аргентина	4 – 1	Венесуела	Копа Америка 2016 - чвертьфінал	-
22-6-2016	Х'юстон	США	0 – 4	Аргентина	Копа Америка 2016 - півфінал	-	84'
27-6-2016	Іст-Ратерфорд	Аргентина	0 – 0 д.ч. (2 – 4 п.п.)	Чилі	Копа Америка 2016 - Фінал	-	43'
7-9-2016	Мерида	Венесуела	2 – 2	Аргентина	Відбір до ЧС 2018	-	82'
7-10-2016	Ліма	Перу	2 – 2	Аргентина	Відбір до ЧС 2018	-
12-10-2016	Кордова	Аргентина	0 – 1	Парагвай	Відбір до ЧС 2018	-	87'
24-3-2017	Буенос-Айрес	Аргентина	1 – 0	Чилі	Відбір до ЧС 2018	-
28-3-2017	Ла-Пас	Болівія	2 – 0	Аргентина	Відбір до ЧС 2018	-
27-3-2018	Мадрид	Іспанія	6 – 1	Аргентина	товариський матч	-	87'
Усього		Матчів	55		Голів	2

Досягнення

[ред. | ред. код]

Командні

[ред. | ред. код]

• Володар Кубка Лібертадорес: 2009
• Чемпіон Аргентини: 2010 (Апертура)
• Володар Кубка Англії : 2015-16
• Володар Кубка Футбольної ліги : 2016-17
• Володар Суперкубка Англії : 2016
• Переможець Ліги Європи УЄФА: 2016-17
• Володар Кубка Аргентини: 2020-21
• Віце-чемпіон світу: 2014
• Срібний призер Кубка Америки: 2015, 2016

Особисті

[ред. | ред. код]

• Найкращий лівий захисник чемпіонату Аргентини за версією Canchallena.com: 2010 (Апертура)

Примітки

[ред. | ред. код]

1. ↑ ^{а б} Rojo le empieza a decir adiós al Pincha. Архів оригіналу за 3 листопада 2010. Процитовано 4 березня 2011.
2. ↑ ^{а б} Un alto Rojo. Архів оригіналу за 10 червня 2011. Процитовано 4 березня 2011.
3. ↑ River Plate 1 — 2 Estudiantes. Архів оригіналу за 26 липня 2014. Процитовано 7 березня 2011.
4. ↑ C2% BFMarcos_Rojo_al_Spartak_de_Mosc% C3% BA ¿Marcos Rojo al Spartak de Moscú?^{[недоступне посилання з липня 2019]}
5. ↑ Estudiantes 1-0 Boca Juniors: Stunning Marcos Rojo Strike Earns Pincharrata Three Points Against A Disappointing Boca. Архів оригіналу за 11 березня 2011. Процитовано 7 березня 2011.
6. ↑ Fecha Eight-Move Along, Nothing To See Here Folks. Архів оригіналу за 2 квітня 2011. Процитовано 4 березня 2011.
7. ↑ «Естудьянтес» став п'ятикратним чемпіоном Аргентини^{[недоступне посилання з червня 2019]}
8. ↑ Рохо визнаний найкращим лівим захисником «апертури-2010». Архів оригіналу за 27 грудня 2010. Процитовано 4 березня 2011.
9. ↑ ^{а б} Рохо вылетает в Германию для подписания контракта со "Спартаком" [Архівовано 15 грудня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
10. ↑ «Спартак» домовився з «Естудьянтес» про перехід Маркоса Рохо. Архів оригіналу за 6 листопада 2010. Процитовано 4 березня 2011.
11. ↑ Spartak Moscow Chasing Estudiantes Youngster Marcos Rojo — Report. Архів оригіналу за 4 листопада 2010. Процитовано 7 березня 2011.
12. ↑ «Спартак» виявляє інтерес до захисника «Естудьянтес». Архів оригіналу за 4 листопада 2010. Процитовано 4 березня 2011.
13. ↑ .ru/football/news-644342.html На новобранця «Спартака» Рохо претендував також ЦСКА^{[недоступне посилання з липня 2019]}
14. ↑ Estudiantes Starlet Marcos Rojo On PSV Radar — Report. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 7 березня 2011.
15. ↑ Рохо: Карпін чудово говорить по-іспанськи!. Архів оригіналу за 22 січня 2011. Процитовано 4 березня 2011.
16. ↑ Попов: Рохо потрібен нам як лівого центрального захисника. Архів оригіналу за 11 листопада 2010. Процитовано 4 березня 2011.
17. ↑ «Наполі» хоче відрадити Рохо від переходу в «Спартак». Архів оригіналу за 29 листопада 2010. Процитовано 4 березня 2011.
18. ↑ Попов: з Рохо в Росії можна порівняти хіба що Луковича. Архів оригіналу за 22 грудня 2010. Процитовано 4 березня 2011.
19. ↑ Рохо уклав контракт зі "Спартаком". Офіційний сайт ФК "Спартак" (Москва). 20 грудня 2010. Архів оригіналу за 3 липня 2012. Процитовано 20 грудня 2010.
20. ↑ «Спартак» починає з нічиєї. Архів оригіналу за 21 січня 2011. Процитовано 4 березня 2011.
21. ↑ «Спартак» сотворил чудо в Базеле. Архів оригіналу за 20 лютого 2011. Процитовано 4 березня 2011.
22. ↑ С возвращеньицем!. Архів оригіналу за 17 березня 2011. Процитовано 15 вересня 2014.
23. ↑ «Спартак» съел Пиццу. Архів оригіналу за 21 березня 2011. Процитовано 15 вересня 2014.
24. ↑ Спартак М (Москва) — Краснодар (Краснодар). Архів оригіналу за 21 квітня 2011. Процитовано 15 вересня 2014.
25. ↑ Рохо пропустит встречу с «Кубанью». Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
26. ↑ Пареха, Ананидзе и Дикань, скорее всего, не сыграют с ЦСКА. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
27. ↑ 18 мая спартаковец Рохо возобновит работу в общей группе. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
28. ↑ Пареха и Рохо оштрафованы за нарушение дисциплины. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 15 вересня 2014.
29. ↑ Карпин: Пареха и Рохо сказали, что билетов не было. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
30. ↑ Карпин: Пареха и Рохо осознали, что были неправы. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
31. ↑ «Спартак» вышел из сумрака победителем. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
32. ↑ Гунько: матч в Грозном ни в коем случае не повлиял на позиции Рохо. Архів оригіналу за 19 жовтня 2016. Процитовано 15 вересня 2014.
33. ↑ «Спартак» из-за травмы лишился Рохо на четыре недели. Архів оригіналу за 12 листопада 2011. Процитовано 15 вересня 2014.
34. ↑ «Бенфика» следит за выступлениями Рохо. Архів оригіналу за 17 листопада 2011. Процитовано 15 вересня 2014.
35. ↑ Рохо удовлетворён условиями предложенного «Бенфикой» контракта. Архів оригіналу за 4 червня 2012. Процитовано 15 вересня 2014.
36. ↑ «Спартак» договорился со «Спортингом» о переходе Рохо. Архів оригіналу за 22 липня 2012. Процитовано 15 вересня 2014.
37. ↑ Маркос Рохо: "Почувствовал, что действительно нужен «Спортингу». Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 15 вересня 2014.
38. ↑ «Спортинг» купил у «Спартака» 25 процентов прав на Рохо за 1 миллион евро. Архів оригіналу за 14 вересня 2012. Процитовано 15 вересня 2014.
39. ↑ Лига Сагриш. «Спортинг» побеждает «Насьонал» [Архівовано 13 травня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
40. ↑ United reach agreement with Sporting for Rojo (англ.). ManUtd.com. 19 серпня 2014. Архів оригіналу за 20 серпня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
41. ↑ United sign Marcos Rojo from Sporting Lisbon (англ.). ManUtd.com. 20 серпня 2014. Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 15 вересня 2014.
42. ↑ «Спартак» получит €4 млн за трансфер Рохо в «МЮ». Архів оригіналу за 27 серпня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
43. ↑ Спартаківці Рохо і Пареха викликані в збірну Аргентини. Архів оригіналу за 26 січня 2011. Процитовано 7 березня 2011.
44. ↑ Португалія Аргентина. Архів оригіналу за 12 лютого 2011. Процитовано 4 березня 2011.
45. ↑ Батіста: задоволений грою Маркоса Рохо. Архів оригіналу за 13 лютого 2011. Процитовано 4 березня 2011.
46. ↑ Пареха, Рохо и Тевес — в окончательной заявке на Кубок Америки. Архів оригіналу за 27 червня 2011. Процитовано 15 вересня 2014.
47. ↑ Дебют Рохо удался. Архів оригіналу за 5 липня 2011. Процитовано 15 вересня 2014.
48. ↑ Батиста: мысль об отставке мне даже в голову не приходит. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 15 вересня 2014.
49. ↑ 2 гри плей-оф.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маркос Рохо

• Профіль на worldfootball.net (англ.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Профіль на bdfa.com.ar [Архівовано 20 листопада 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
• Профіль на futbolxxi.com (англ.)

Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Портал «Біографії»   Портал «Футбол»