Маркусь Віктор Васильович — Вікіпедія
Маркусь Віктор Васильович | ||
---|---|---|
Сержант | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 5 серпня 1970 Колочава | |
Смерть | 18 лютого 2015 (44 роки) Дебальцеве | |
Військова служба | ||
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Сухопутні війська | |
Рід військ | Механізовані війська | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
Маркусь Віктор Васильович (5 серпня 1970 — 18 лютого 2015) — сержант Збройних сил України.
Номер обслуги, 128-ма окрема гірсько-піхотна бригада.
18 лютого 2015-го зник безвісти під час відходу з Дебальцевого — автомобіль ЗІЛ, в якому їхали військики, підбили терористи в районі Логвинове — Луганське біля річки Луганка.
Упізнаний серед загиблих. Похований 13 березня 2015-го в селі Вербовець, Виноградівський район.
Без Віктора лишились дружина та 3 дочок.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- Маркусь Віктор Васильович [Архівовано 24 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Указ Президента України від 3 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»