Марк Клавдій Марцелл (понтифік) — Вікіпедія
Марк Клавдій Марцелл | |
---|---|
лат. M. Claudius Marcellus лат. Marcus Claudius Marcellus | |
Народився | 41 до н. е.[4] Стародавній Рим |
Помер | 23 до н. е.[1][2][3] Baiad, Римська імперія |
Поховання | Мавзолей Августа |
Країна | Стародавній Рим |
Діяльність | давньоримський політик, давньоримський військовий |
Знання мов | латина |
Посада | давньоримський сенатор[d] і едил |
Рід | Claudii Marcellid |
Батько | Гай Клавдій Марцелл[1][1] |
Мати | Октавія Молодша[4][1][1] |
Родичі | Октавіан Август[4] |
Брати, сестри | Антонія Молодша, Антонія Старша, Клавдія Марцелла Старша[4][1][1], Клавдія Марцелла Молодша[1][1] і Claudia Marcellad |
У шлюбі з | Юлія Старша[5][2][…] |
Марк Клавдій Марцелл (лат. Marcus Claudius Marcellus; 42 до н. е. — 23 до н. е.) — державний та військовий діяч ранньої Римської імперії.
Походил з роду нобілів Клавдіїв Марцеллів. Син Гая Клавдія Марцелла, консула 50 року до н. е., та Октавії Молодшої, сестри імператора Августа.
У 39 році до н. е був заручений з донькою Секста Помпея з метою зміцнення миру між Секстом та тріумвірами. Однак подальше відновлення війни, поразка й загибель Секста Помпея призвели до того, що шлюб не відбувся. У 29 році до н. е., повернувшись з Єгипту, Август справив грошові роздачі римським хлопчикам на честь свого небожа. В Актійському тріумфі Марцелл верхи супроводжував колісницю Августа.
У 26—25 роках до н. е. обіймав посаду військового трибуна. На цій посаді брав участь у Кантабрійській війні. Разом з Тиберієм керував іграми і видовищами, влаштованими Августом у зв'язку із заснуванням іспанської колонії Емеріти.
У 25 році до н. е. одружився з Юлією Старшою, донькою імператора Августа і своєю кузиною. У 24 році до н. е. отримав понтифікат, преторський ранг й право займати консульську посаду на 10 років раніше законного терміну.
У 23 році до н. е. стає курульним еділом. Під час своєї каденції влаштував чудові ігри й здобув велику прихильність у народі. В цьому ж році Август тяжко захворів, проте, всупереч загальним очікуванням, не призначив Марцелла наступником, а передав державні справи Агріппі та Пізону. Це призвело до погіршення відносин між Марцеллом і Агріппою. Августу вдалося одужати, проте потім тією ж хворобою захворів сам Марцелл й наприкінці 23 року до н. е. раптово помер. За деякими відомостями, до його смерті була причетна Лівія Друзілла, дружина Августа.
Марцелла було поховано у мавзолеї Августа, а на його честь Октавія побудувала й присвятила бібліотеку, а Август — театр Марцелла.
Дружина — Юлія Старша.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Digital Prosopography of the Roman Republic
- ↑ а б в Марцелл // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVIIIа. — С. 705.
- ↑ а б Любкер Ф. Octavii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 940–941.
- ↑ а б в г Любкер Ф. Marcelli // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 822–823.
- ↑ Julia the Elder // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1904. — Т. XLI. — С. 370.
- Vell. II 93
- Plin. NH IX 73; NH XIX, 6
- Tac. Ann. II 41; I 3;
- Suet. Aug. 63; Tib. 6;
- Plut. Marc. 30; Ant. 87;
- App. BC V 73;
- Dio XLVIII 38; LI 21; LIII 26—28; 30—33; LIV 26