Мартинюк Ярослав Петрович — Вікіпедія

Ф
Ярослав Мартинюк
Особисті дані
Народження 20 лютого 1989(1989-02-20) (35 років)
  Вінниця
Зріст 181 см
Вага 75 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція центральний півзахисник
Юнацькі клуби
2001–2002
2002–2006 		Україна «Нива-Світанок»
Україна «Карпати»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2006–2014 Україна «Карпати» 52 (0)
2006–2008 → Україна «Карпати-2» 14 (2)
2013 → Україна «Арсенал» (К) 10 (1)
2015 Білорусь «Шахтар» (С) 15 (1)
2016 Узбекистан «Алмалик» 12 (2)
2016–2019 Кіпр «Ерміс» 88 (15)
2019–2022 Україна «Рух» 56 (2)
2022−2024 Україна «Металіст 1925» 36 (2)
2024 → Україна «Діназ» 9 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2005 Україна Україна U-16 2 (0)
2006 Україна Україна U-17 7 (0)
2006–2007 Україна Україна U-18 14 (0)
2007–2008 Україна Україна U-19 16 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 2 липня 2024.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мартинюк.

Яросла́в Петро́вич Мартиню́к (нар. 20 лютого 1989, Вінниця) — український футболіст, центральний півзахисник харківського «Металіста 1925», який на умовах аренди грає за «Діназ». Виступав за юнацькі збірні України.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Вихованець юнацьких команд «Нива-Світанок» (Вінниця), УФК (Львів) та «Карпати» (Львів). Перший тренер — Олег Родін.

У дорослому футболі дебютував 19 листопада 2006 року за команду львівські «Карпати», вийшовши на 84 хвилині проти одеського «Чорномореця», змінивши Олега Женюха[1]. У тому ж 2006 році почав грати за другий склад команди, відігравши за команду 14 матчів і забивши гола у ворота броварського «Нафкома». В сезоні 2011/12 відіграв 14 матчів у молодіжній першості, забивши при цьому три голи.

У лютому 2013 року разом з одноклубником Андрієм Ткачуком перейшов на правах оренди до кінця сезону в київський «Арсенал»[2].

24 лютого 2015 підписав контракт з клубом білоруського чемпіонату «Шахтар» (Солігорськ)[3].

На початку липня 2016 року став гравцем кіпрського «Ерміса»[4].

10 липня 2022 року підписав контракт з харківським «Металістом 1925»[5].

Матчі за збірну

[ред. | ред. код]

29 липня 2005 року вперше зіграв у складі юнацької збірної України (U-16) проти команди Польщі. Пізніше грав у складі юнацьких збірних віком до 17, 18 та 19 років.

2008 року викликався до складу молодіжної збірної[6], проте в її складі на поле жодного разу так і не виходив.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Має трьох дітей[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Украина — Черноморец (Одесса) — Карпаты (Львов) — Чемпионат.ру[недоступне посилання з вересня 2019]
  2. ↑ Мартинюк і Ткачук гратимуть за «Арсенал» — UA-Футбол. Архів оригіналу за 4 березня 2013. Процитовано 16 березня 2013.
  3. ↑ Ярослав Мартынюк подписал контракт с солигорским Шахтером[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
  4. ↑ Мартинюк продовжить кар'єру на Кіпрі — UA-Футбол. Архів оригіналу за 14 липня 2016. Процитовано 10 липня 2016.
  5. ↑ Ярослав Мартинюк — гравець ФК «Металіст 1925». «Металіст 1925». 10 липня 2022. Процитовано 10 липня 2022.
  6. ↑ У товариських матчах збірних України різних вікових категорій взяли участь 8 гравців «Карпат». Архів оригіналу за 1 грудня 2008. Процитовано 16 березня 2013.
  7. ↑ Ярослав Мартинюк: «Сподіваюсь, що своїми вміннями та досвідом я допоможу цій команді». metalist1925.com. «Металіст 1925». 10 липня 2022. Процитовано 10 липня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мартинюк_Ярослав_Петрович&oldid=43579709