Мартин Зборовський — Вікіпедія

Марцін Зборовський
Марцін Зборовський на картині Яна Матейка
Ім'я при народженніМарцін Зборовський
ПсевдоМартин Зборовський
Народився1492(1492)
Помер25 лютого 1565(1565-02-25)
ПідданствоКорона Польська
Національністьполяк
ПосадаЧашник великий коронний[1], Краківський каштелян, Позанські воєводи, Калиський воєводаd, посол Сейму Речі Посполитої[d], Калиський кашталянd, Малогоський старостаd, Одолановський старостаd, Бедзинський старостаd, Тлумацький старостаd, Шидловський старостаd і Стопницький старостаd
Конфесіякальвініст
РідЗборовські
БатькоАнджей Зборовський
МатиЕльжбета Шидловєцька
Брати, сестриПетро Зборовськийd
У шлюбі зАнна Конарська
ДітиМарцін, Пйотр, Ян, Анджей, Миколай, Самуель, Кшиштоф, Зофія, Анна, Катажина, Барбара, Ельжбета (Гальшка), Христина
Герб
Герб

Марцін Зборо́вський гербу Яструбець (пол. Marcin Zborowski: 1492 — 1565) — польський шляхтич, військовий, державний діяч Королівства Яґеллонів.

Біографія

[ред. | ред. код]

Син каштеляна жарновецького Анджея Зборовського і Ельжбети Шидловецької гербу Одровонж.

Під час литовсько-московської війни 1512—1522 років відзначився 1514 року у битві під Оршею. М. Зборовський був кальвіністом; одним із керівників екзекуційного руху (пол. Ruch egzekucyjny) середньої шляхти за обмеження прав магнатерії; рокошу (заколоту) шляхти 1537 року під Львовом, званого «кокошою війною». Через три роки його запідозрили в організації антикоролівської змови і заколоту (1540 р.).

В надії одружити свого сина з Гальшкою Острозькою взяв участь 1554 року у переслідуванні її та князя Дмитра Сангушка, якого було піймано у Яромержі неподалік Праги і вбито з наказу М. Зборовського (існувала надгробна епітафія на могилі Дмитра Сангушка).

Власник Чешибісів, де за його сприяння було зведено замок.

Був похований в Зборові, де йому було встановлено пам'ятний надгробок.

Посади

[ред. | ред. код]

підчаший королівський; у 1540 р. був ротмістром на Поділлі; каштелян каліський 1543 р., краківський 1562 р.; воєвода каліський (1550—1558 рр.), познанський (1557—1561 рр.). Староста малогоський 1537 р., одолянувський,[2] стопніцький, тлумацький, шидловський.[3]

Шлюб, діти

[ред. | ред. код]

У шлюбі (1525 р.) з Анною Конарською, донькою Станіслава Конарского гербу Абданк і Зофії з Лянцкоронських (1499—1575, рідна молодша сестра Предслава Лянцкоронського[4]), народилось 12 дітей:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. GąsiorowskiKórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 33. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
  2. Odolanów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 381. (пол.)— S. 381. (пол.)
  3. Zborowscy (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  4. Lanckoronscy (01) [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Попередник
 ?
Воєвода каліський
1550-1558
Наступник
Анджей Косьцєлєцький
Попередник
Януш Латальський
Воєвода познанський
1557-1561
Наступник
Анджей Косьцєлєцький