Мартін Вільгельм Кутта — Вікіпедія

Мартін Вільгельм Кутта
нім. Wilhelm Kutta
Народився3 листопада 1867(1867-11-03)[1][2]
Бичина, Ключборський повіт, Опольське воєводство, Республіка Польща
Помер25 грудня 1944(1944-12-25)[1][2] (77 років)
Фюрстенфельдбрук, Верхня Баварія, Баварія, Німецький Райх[1]
Місце проживанняНімеччина
Країна Німецький Райх
Діяльністьматематик, інженер, викладач університету
Alma materВроцлавський університет (1890)[2]
Мюнхенський технічний університет (1894)[2]
Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана[3]
Галузьматематика, аеродинаміка, алгебра[4], фізика[4] і астрономія[4]
ЗакладTechnical University of Stuttgartd[2]
Єнський університет[2]
Рейнсько-Вестфальський технічний університет Аахена[2]
Мюнхенський технічний університет[2]
Науковий керівникФердинанд фон Ліндеман[5] і Gustav Bauerd[6]
ВчителіВальтер фон Дік
CMNS: Мартін Вільгельм Кутта у Вікісховищі

Ма́ртін Вільге́льм Ку́тта (нім. Martin Wilhelm Kutta, 3 листопада 1867, Бичина, Верхня Сілезія — 25 грудня 1944, Фюрстенфельдбрук, Німецька імперія) — німецький математик. Співавтор відомого сімейства методів наближеного інтегрування звичайних диференціальних рівнянь (методів Рунге — Кутти). Також відомий завдяки аеродинамічній поверхні Жуковського — Кутти і аеродинамічній умові Кутти[en], теорему Жуковського також називають теоремою Кутти — Жуковського.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в Пічені (Верхня Сілезія; нині Бичина, Польща). Навчався в Бреславському університеті (нині Вроцлавський) від 1885 до 1890 року, продовжив навчання в Мюнхені до 1894 року, де став асистентом Вальтера Діка. Від 1898 року провів рік в університеті Кембриджа. 1911 року в Штутгарті став професором, де продовжував працювати до виходу на пенсію 1935 року.

1901 року розробив відоме сімейство методів наближеного розв'язування звичайних диференціальних рівнянь та їх систем.

Помер у Фюрстенфельдбруці (Німеччина).

Вимова прізвища

[ред. | ред. код]

Згідно з граматичними нормами української мови, прізвище Кутта відмінюється, тому, наприклад, кажуть: «Метод Ру́нге — Ку́тти четвертого порядку». Однак іноді на практиці зустрічається і варіант без відмінювання: «Метод Рунге — Кутта»[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #128222557 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в г д е ж и Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  3. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  6. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  7. ↑ Див., наприклад, А. Кунинець, М. Кутнів. Методи Рунге–Кутта четвертого порядку точності для нелінійних звичайних диференціальних рівнянь другого порядку з сингулярністю першого роду // Вісн. Львів. ун-ту. — 2015. — (Сер. прикл. матем. та інф.).
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мартін_Вільгельм_Кутта&oldid=39367814