Марчук Володимир Павлович — Вікіпедія
Володимир Марчук | |
---|---|
Володимир Павлович Марчук | |
Народився | 27 серпня 1953 (71 рік) Клюськ, Турійський район, Волинська область, Українська РСР, СРСР |
Громадянство | УРСР → Україна |
Діяльність | художник |
Alma mater | Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва |
Нагороди | |
Володимир Павлович Марчук (нар. 27 серпня 1953, с. Клюськ, Волинська область) — український живописець. Член Національної спілки художників України (1990). Голова Волинської обласної організації Національної спілки художників України (від 1994). Заслужений діяч мистецтв України (2017). Заслужений діяч культури Польщі (2012).
Володимир Марчук народився 27 серпня 1953 року в селі Клюську, нині Турійської громади Ковельського району Волинської области України.
1980 року закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (викладачі з фаху Теофіл Максисько, Володимир Овсійчук, Володимир Риботицький). Відтоді до 1994 року працював у Волинських художньо-виробничих майстернях.
Упродовж тривалого часу був головним організатором і куратором виставок у Галереї мистецтв Волинської організації Національної спілки художників України. Співініціатор та співорганізатор спільного багаторічного українсько-польського іконописного пленеру в селі Замлинні, що в прикордонній частині Волині[1][2]. Під час цього заходу було створено пів тисячі ікон, які 75 разів експонувалися в Україні та Польщі[3].
Від 1989 — учасник обласних та всеукраїнських виставок. Персональні — у Львові, Трускавці (обидві — 2010); Холмі, Любліні, Цехануві (усі — 2013, Польща).
Творить у галузях станкового і монументального живопису. У доробку роботи з глибоким символізмом і національним колоритом, зокрема: пейзажі, натюрморти в реалістичному стилі, а також полотна на сакральну тематику. Деякі з них зберігаються у Волинській картинній галереї (Луцьк).
Основні картини:
- диптихи — «На Світязі» (1988), «Образи» (2000);
- триптихи — «Святі», «Велика утопія» (обидва — 1992); «Волинь. Народження сюжету», «Тривога», «Рівновага», «Доля», «Пошуки минулого» (усі — 1989), «Звір залякування» (1990), «Перетворення» (1991), «Повня» (1994), «Двоє» (1999);
- серії — «Реконструкція» (1988), «Ностальгія» (2008—2015).
- заслужений діяч мистецтв України (8 листопада 2017) — за значний особистий внесок у розвиток національної культури і мистецтва, вагомі творчі здобутки та високу професійну майстерність[4];
- заслужений діяч культури Польщі (2012).
- ↑ Марія Пилипчук (11 липня 2018). VIII Міжнародний пленер іконопису розпочався в Замлинні. Волинські новини.
- ↑ Марія Пилипчук (11 серпня 2019). Замлиння-2019: духовно-мистецький діалог країн Пограниччя триває. Волинські новини.
- ↑ Поєднання неба і землі: в Луцьку експонують сакральні твори митців із України та Польщі. Волинські новини. 20 грудня 2019.
- ↑ Указ Президента України від 8 листопада 2017 року № 355/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва»
- Марчук Володимир Павлович / Л. Н. Гринюк // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018.
- Марчук Володимир. Галерея мистецтв.
- Маша Пилипчук (10 жовтня 2021). «Спілка — це не лише про творчість. Це про співжиття»: інтерв'ю голови волинських спілчан до Дня художника. Волинські новини.