Матильда Даммартенська — Вікіпедія
Матильда | ||
Портрет Матильди «Генеалогія королів Португалії», 1530—1534 | ||
| ||
---|---|---|
4 січня 1248 — 1259 | ||
Попередник: | Менсія де Аро | |
Наступник: | Беатриса Кастильська | |
| ||
1216 — 1259 | ||
Попередник: | Іда Булонська | |
Наступник: | Роберт V Оверніський | |
| ||
1214 — 1259 | ||
Попередник: | Рено Даммартенський | |
Наступник: | Маттей Трійський | |
Народження: | 1202 невідомо | |
Смерть: | 1259 Булонь, Франція | |
Поховання: | Булонь-сюр-Мер | |
Країна: | Португальське королівство | |
Релігія: | католичка | |
Рід: | Даммартени | |
Батько: | Рено Даммартенський | |
Мати: | Іда Булонська | |
Шлюб: | Філіпп-Юрпель (1218—1234) Афонсу ІІІ (1235—1259) | |
Діти: | Alberic of Clermontd, Johanna van Clermontd[1] і Roberto de Portugald[1] | |
Мати́льда (фр. Mathilde; 1202 — січень 1259) — графиня Даммартенська (1214—1260)[2] і Булонська (1216—1260), королева Португалії (1248—1258). Представниця Даммартенського дому. Донька даммартенського графа Рено та булонської графині Іди. Виходила заміж двічі; перший чоловік — французький принц і клермонський граф Філіпп-Юрпель (1218—1234); другий — португальський інфант Афонсу III (з 1235), який після війни з братом Саншу ІІ став португальським королем. Покинута своїм чоловіком у літньому віці (1253); намагалася повернути його, шукаючи підтримки у Святого Престолу. Померла року в Булонському графстві.
- Маго (фр. Mahaut)
- Мауд (фр. Maud)
- Матильда де Даммартен, Матильда Даммартенська (фр. Mathilde de Dammartin)
- Матильда ІІ Булонська (фр. Mathilde II de Boulogne, порт. Matilde II de Bolonha)
Матильда народилася у Франції близько 1202 року, в родині даммартенського графа Рено та булонської графині Іди. Вона була єдиною донькою та єдиною спадкоємницею подружжя. 1214 року батько дівчини потрапив у полон в битві при Бувіні, втратив частину Даммартенського графства на користь корони й помер 1227 року у в'язниці. 1216 року померла її мати, залишивши доньці Булонське графство.
Близько 1218 року французький король Філіпп II Август видав Матильду заміж за свого молодшого сина-байстрюка Філіппа-Юрпеля, графа Клермон-ан-Бовезі[3]. Вона була заручена з ним із дитинства[4] і, ймовірно, виховувалася разом. У першому шлюбі Матильда народила доньку Жанну. 1234 року граф Філіпп помер, залишивши дружину вдовою[5].
1235 року Матильда вийшла заміж вдруге за португальського інфанта Афонсу III, який мешкав у Франції. Напркінці 1245 року він переїхав до Португалії, де переміг у міжусобній війні 1246—1247 років, й 1248 року став новим португальським королем. У шлюбі з ним Матильда народила двох синів, які померли немовлятами. Під час сходження на престол Афонсу ІІІ відмовився від прав на Булонське графство, залишивши його дружині Матильді. Її правління у Булоні було мирним і позначилося процвітанням краю. Зокрема, графиня фундувала церкву в Камбронн-ле-Клермоні.
1253 року Афонсу ІІІ одружився вдруге із кастильською інфантою Беатрисою, позашлюбною донькою кастильського короля Альфонсо X[6]. Літня Матильда залишалася його законною дружиною, хоча вже не могла дати чоловікові спадкоємця. Вона поскаржилася на двоєженця до Святого Престолу, який підтримав її, але не зміг змінити волі португальського короля[6].
У січні 1259 року Матильда померла на самоті у Булонському графстві. Останнє перейшло Роберту, Оверніському графу. Даммартенське графство стало власністю Маттея Трійського.
- Батько: Рено (бл. 1165—1227) — граф Даммартенський
- Матір: Іда (бл. 1160—1216) — графиня Булонська.
- 1-й чоловік: Філіпп-Юрпель (1201—1234) — граф Клермон-ан-Бовезі
- Діти:
- Жанна (1219—1252) ∞ Гоше Шатільйонський, спадкоємець Неверського графства.
- Альдерік (1222—1284) у тогочасних джерелах не згадується. Зазначений у праці Жана-Франсуа Дре-дьє-Радьє XVIII століття як граф Клермон-ан-Бовезі, що відмовився від титулів на користь сестри і виїхав до Англії.
- 2-й чоловік: Афонсу III (1210—1279) — король Португалії (1248—1279).
- Діти:
- Роберт (1239) — помер немовлям.
- NN (1240) — помер немовлям.
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Delisle, 1856, с. 402.
- ↑ Wood, 1966, с. 9.
- ↑ Teulet, Bd. 1, Nr. 613, S. 226f.
- ↑ Wood, 1966, с. 37.
- ↑ а б Livermore, 1947, с. 136.
- Delisle, Léopold. Catalogue des actes de Philippe-Auguste. Paris, 1856.
- Teulet, Alexandre. Layettes du Trésor des Chartes, 1-2. Paris, 1863—1866.
- Charles T. Wood. The French Apanages and the Capetian Monarchy: 1224—1328, Harvard University Press, 1966.
- Malcolm Barber. The Two Cities: Medieval Europe 1050—1320. Routledge, 1992.
- Livermore H.V. A History of Portugal. Cambridge University Press, 1947.
- Ramos, R.; Monteiro, N. G.; Sousa, B. V. História de Portugal. Portugal: Esfera dos Livros, 2009.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Матильда Даммартенська
Cawley, Charles, Portugal, kings, Medieval Lands database, Foundation for Medieval Genealogy