Матракчі Насух — Вікіпедія

Матракчі Насух
тур. Matrakçı Nasuh afendi
Народився1480
Високо, Вісоко[1]
Помер1564
КраїнаОсманська імперія
Діяльністьматематик, географ, архітектор, фермер, письменник, художник, історик
ГалузьMatrakd

Насух ​​бін Карагез бін Абдуллах ель-Боснаві[2], більш відомий як Матракчі Насух ​​або Насух ​​ель-силах (тур. Nasuh bin Karagöz bin Abdullah el-Bosnavî; 1480, Сараєво[3] або Високо[2] — 1564) — османський учений, історик, мініатюрист, боснійського[2][4][5][6] походження.

Біографія

[ред. | ред. код]

Традиційно вважається, що Насух ​​був родом із Сараєво, проте існує й інша версія, яка говорить, що він народився у Високо. У дитячому віці Насух​​, який походив з мусульманської родини, потрапив до столиці по девшірме (у виняткових випадках девшірме поширювалося не лише на боснійців-християн, але і на місцевих мусульман[7][8]), де й відслужив кілька років в піхотному корпусі яничарів. Тут він досконало опанував навички фехтування та стрільби. Матракчі ​​відрізнявся інтелектом, а знання п'яти мов допомогло йому потрапити на флот після навчання в школі Ендеруне[2][4].

Своє прізвисько «Матракчі» або «Матракі» Насух ​​отримав на честь контактної гри — боїв на матраках, якою він був захоплений і яку, як стверджується[9], сам же і винайшов. Як вважають вчені, гра стала синтезом древніх східних бойових мистецтв[10]. В матрак протягом століть грали не тільки солдати, але і самі султани. В XIX столітті гра втратила свою популярність через нововведення в правилах[9], але згодом була відновлена ​​у XXI столітті і офіційно зареєстрована як спортивне єдиноборство у 2010 році[9].

Насух ​​був відмінним солдатом і зброярем. Ба більше, він викладав у Ендеруне бойові мистецтва. Він і його учні продемонстрували свої вміння на святі на честь сюннету синів Сулеймана I. Виступ був успішним, і Насух ​​отримав від султана почесне звання «Устад Реіс» («головний майстер»).

Насух ​​написав книгу про використання різних видів зброї і військ в боях, яку назвав «Тухфет-уль Гузат».

Перу Матракчі також належать «Меджмуатю'т-Теварі» і «Сулейманнаме»[11], що охоплюють період історії з 1520 по 1543 роки. Крім того, він написав дві книги про історію походів Сулеймана Кануні під назвою «Бейя-и Меназіл-і Сефер-іль Іракейн» і «Фетіхнаме-і Карабугдан»[5].

Математика

[ред. | ред. код]

Після тривалого періоду досліджень з математики і геометрії, Матракчі написав дві праці: «Джемалю'ль-Кюттаб» та «Кемалю'ль-Хісаб», які представив османському султану Селіму | Явузу. Довгі роки ці дві книги, а також «Умдетю'ль-Хісаб», використовувалися як довідники при навчанні в Ендеруне.

Недавні дослідження показали, що в книзі «Умдетю'ль-Хісаб» Матракчі описує оригінальні методи множення. Одним із значних методів, відображених у цій книзі, є «метод решітки», який використовували в Ендеруне майже на 50 років раніше, ніж його ввів в Європі Джон Непер[4].

Мистецтво

[ред. | ред. код]

Крім робіт з історії та математики, Насух ​​знаменитий своїми мініатюрами. Він створив натуралістичний стиль, який зосереджений на панорамному вигляді, з найбільш детальним відображенням деталей (його найвідоміша робота - «мініатюра Стамбула» - відображає практично кожну вулицю і будівля, що перебуває на ній). У мистецтві османської мініатюри такий стиль був названий «стилем Матракчі».

Найбільш важливою з його чотирьох історичних томів мініатюр є одна, пов'язана з першою Ірано-Іракської кампанією Сулеймана I в 1534-1535 роках, під час якої Насух ​​написав історичну роботу «Фетіхнаме-і Карабугдан». Крім ілюстрацій маршу османської армії зі Стамбула в Багдад, а потім в Тебріз, і її повернення через Халеб і Ескішехір, Насух ​​також включив до неї зображення всіх міст, які зустрілися по шляху армії. Бібліотека Стамбульського університету має єдину копію цієї роботи.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. English Wikipedia community Wikipedia — 2001.
  2. а б в г Jonathan M. Bloom, Sheila Blair The Grove encyclopedia of Islamic art and architecture. — Oxford University Press, 2009. — Т. 2. — С. 49
  3. MATRAKÇI (Nasuh). T.C. Kültür Bakanlığı. Архів оригіналу за 14 липня 2014.
  4. а б в Corlu, M. Sencer; Burlbaw, Lynn, M.; Capraro, Robert M; Corlu, M. Ali & Han, Sunyoung. The Ottoman Palace School Enderun and the Man with Multiple Talents. Matrakçı Nasuh // Journal of the Korea Society of Mathematical Education Series D: Research in Mathematical Education. — Texas : Texas A&M University, College Station, March 2010. — Т. 14, № 1. — С. 19–31.
  5. а б The famous Bosnian writer Nasuh Matrakci (d. 1564 in all likelihood) is represented by two manuscripts:... // International Journal of Turkish Studies, issue 1-2. — University of Wisconsin, 2004. — Т. 10. — С. 57.
  6. Halil İnalcık, Cemal Kafadar Süleymân The Second [i.e. the First] and his time. — Isis Press, 1993. — С. 270.
  7. Halil Inalcik The Ottoman Empire: The Classical Age 1300-1600. — 1973. — С. 78.
  8. L.S. Stavrianos The Balkans since 1453. — New York, 1958. — С. 84. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
  9. а б в Традиційний турецький спорт «Матрак». Архів оригіналу за 24 жовтня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
  10. Kumrular, Özlem Muhteşem Süleyman. — İstanbul: Kitap Yayınevi, 2007. — С. 264. — ISBN 975-6051-77-1.
  11. Süleymanname // İslam Ansiklopedisi

Посилання

[ред. | ред. код]