Мафусаїл — Вікіпедія

Мафусаїл
Вітраж у південно-західному трансепті Кентерберийського собору з зображенням Мафусаїла
Стать	чоловіча
Період життя	за юдейською традицією: 3072—2103 до Р. Х. за православною: 4222—3253 до Р. Х.
Батько	Енох
Діти	Ламех
Місце поховання	невідомо

Мафусаї́л, Матусаї́л (івр. מתושלח‎, метальник списа) — у Біблії (старий Заповіт), один із патріархів, прабатьків людства (Буття, 5:21—27), син Еноха та дід Ноя. У віці 187 років породив Ламеха і після цього ще прожив 782 роки та породив « .. інших синів та дочок»^[1]. Згідно Біблії, прожив 969 років і, таким чином, є найстарішою людиною, чий вік вказаний у Біблії. Його ім'я стало позначальним для довгожителів. При порівнянні віку Мафусаїла та його потомків з часом народження Ноя та початком всесвітнього потопу виходить час його смерті перед потопом чи зразу на початку Всесвітнього потопу. Мафусаїл був нащадком Сифа і його не можна плутати із згаданим у Буття 4:18 Мафусаїлом — нащадком Каїна, сина Мегуяела.

Книга Буття. Біблія у перекладі Івана Хоменка Розд. 5:21-27 [Архівовано 11 травня 2020 у Wayback Machine.]

• Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.