Мацуура Коітіро — Вікіпедія

Мацуура Коітіро
яп. 松浦晃一郎 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився29 вересня 1937(1937-09-29)[1][2][3] (87 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Район Шінаґава Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Японія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьдипломат, генеральний консул Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьдипломатія і дипломат Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materГаверфордський коледжd і Graduate Schools for Law and Politics and Faculty of Law, University of Tokyod Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняпочесний зарубіжний член РАМd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовяпонська[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладОсацький університет, Університет Тюбуd і Організація Об’єднаних Націй Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоРимський клуб Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаГенеральний директор ЮНЕСКОd[5] і посол Японії у Франціїd Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
Нагороди
Сайтunu.edu/council/members/matsuura.html Редагувати інформацію у Вікіданих
Заголовок цієї статті — японське ім'я, в якому прізвище Мацуура традиційно записане перед особовим ім'ям Коітіро.

Мацуура Коітіро (яп. 松浦 晃一郎, Мацуура Ко:ітіро:, 29 вересня 1937, Токіо) — державний діяч Японії, дипломат, генеральний директор ЮНЕСКО в 1999—2009 роках.

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив юридичний факультет Токійського університету (1959) та економічний факультет коледжу Хейверфорд (Haverford College) у США, штат Пенсільванія (1961).

Доктор права Honoris Causa Університету св. Фоми, Філіппіни (2006) та доктор філософії Honoris Causa Університету Kyung Hee Республіки Корея (2008), Почесний доктор Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова (2003) та Російського університету дружби народів (2008).

З 1959 працював дипломатом.

У 1992—1994 був заступником міністра закордонних справ Японії, у 1994—1999 — послом Японії у Франції, Андоррі та Джибуті.

У 1998—1999 — голова Комітету Світової Спадщини ЮНЕСКО.

20 жовтня 1999 обрано генеральним директором ЮНЕСКО на 6 років (зайняв цю посаду 15 листопада 1999), а 12 жовтня 2005 — переобрано на новий 4-річний термін. Був першим і досі єдиним представником азійських країн на цьому посту. Його попередником був Федеріко Майор Сарагоса, а наступним генеральним директором ЮНЕСКО стала Ірина Бокова.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. AlKindi
  2. Babelio — 2007.
  3. Munzinger Personen
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. (unspecified title)

Посилання

[ред. | ред. код]