Машівський район — Вікіпедія

Машівський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті Полтавська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Полтавська область
Код КОАТУУ: 5323000000
Утворений: 1923
Населення: ▼ 19 560 (на 1.02.2016)
Площа: 889 км²
Густота: 22.0 осіб/км²
Тел. код: +380-5364
Поштові індекси: 39400—39453
Населені пункти та ради
Районний центр: Машівка
Селищні ради: 1
Сільські ради: 15
Смт: 1
Села: 39
Районна влада
Голова ради: Ткаченко Катерина Володимирівна
Голова РДА: Карацюпа Андрій Олексійович[1]
Вебсторінка: Машівська РДА
Машівська районна рада
Адреса: 39400, Полтавська обл., Машівський р-н, смт. Машівка, вул. Незалежності, 113
Мапа
Мапа

Машівський район у Вікісховищі

Ма́шівський райо́н був розташований у південно-східній частині Полтавської області. Район розташований на степовій рівнині, яка знижується в напрямку до Дніпра, в посушливій астрокліматичній зоні. Корисні копалини: нафта, природний газ, глина, пісок. Ґрунти — переважно чорноземи. Районний центр: Машівка.

У районі проживало понад 20 тис. чоловік.

Географія

[ред. | ред. код]
Полтавський район Полтавський район Чутівський район
Новосанжарський район Карлівський район
Новосанжарський район Дніпропетровська область
(Царичанський район) 		Дніпропетровська область
(Магдалинівський район)

Історія

[ред. | ред. код]

Машівський район утворений 7.03.1923 року, у 1923-25 роках входив до складу Красноградського округу Полтавської губернії. Був розформований у 1930 році,[2] а потім відновлений у 1935 році в складі Харківської області, потім з 1937 року — Полтавської області. 30.12.1962 року розформований, відновлений 08.12.1966 року.

Районний центр — селище міського типу Машівка, розташоване вздовж залізниці Полтава — Красноград, на відстані 30 км від обласного центру міста Полтава. Через селище протікає річка Тагамлик. Населення — 4,4 тис. жителів.

Селище Машівка належить до молодих населених пунктів Полтавщини. Найдавніші документальні дані про селище відносяться до 1859 року, мало 68 дворів та 387 жителів, входило до Констянтиноградського повіту Полтавської губернії. З 1863 року — центр волості.

Адміністративний поділ

[ред. | ред. код]
Докладніше: Адміністративний устрій Машівського району

На території району розміщені п'ятнадцять сільських рад і одна селищна.

Промисловість

[ред. | ред. код]

Машівська районна друкарня випускає бланкову продукцію для всіх форм власності, філія ДК «Укргазвидобування» управління з переробки газу та газового конденсату. Вид діяльності переробка газу, газового конденсату та нафти. Філія ДК «Укргазвидобування» управління з переробки газу та газового конденсату, газокомпресорна станція № 14, (по території району проходить газопровід «Союз»), Новогригорівський нафтопромисел, закрите акціонерне товариство «Машівський молокозавод».

У районі нараховується 17 сільськогосподарських підприємств, 39 фермерських господарств, які займаються вирощуванням зернових, круп'яних, олійних культур, цукрового буряка, виробництвом м'яса і молока.

Освіта

[ред. | ред. код]
Докладніше: Освіта в Машівському районі

В районі на перше вересня 2013 р. функціонують 32 навчальних заклади. Із них 14 дошкільних навчальних закладів, 6 навчально-виховних комплексів «ЗНЗ — ДНЗ», 3 — ЗНЗ І-ІІ ступенів, 5 — І-ІІІ ст., 1 спеціалізована школа І-ІІІ ст., 1 вечірня(змінна) школа, 2 позашкільних навчальних заклади, якими охоплено 2375 дітей.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[3]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 10 736 2088 1465 3289 2727 1108 59
Жінки 12 210 1955 1285 3097 3166 2384 323


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 21691 94,53 %
росіяни 903 3,94 %
білоруси 100 0,44 %
молдовани 75 0,33 %
цигани 42 0,18 %
інші 136 0,59 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 21881 95,35 %
російська 899 3,92 %
білоруська 41 0,18 %
молдовська 34 0,15 %
циганська 23 0,10 %
інші 69 0,30 %

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Медицина представлена однією районною та чотирма дільничними лікарнями.

Крім районного Будинку культури, у районі є 14 сільських Будинків культури, 7 сільських клуби, 22 сільські бібліотеки. Дитяча музична школа має три філіали. У районі є стадіони у селищі Машівка і селі Кошманівка.

На території району розташовано 15 церков. Діє 2 релігійних громади.

ЗМІ

[ред. | ред. код]

Політика

[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Машівського району було створено 28 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 65,09 % (проголосували 10 508 із 16 143 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 49,10 % (5 159 виборців); Юлія Тимошенко — 19,50 % (2 049 виборців), Олег Ляшко — 12,69 % (1 333 виборців), Анатолій Гриценко — 4,36 % (458 виборців), Сергій Тігіпко — 4,02 % (422 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,07 %.[5]

Туризм

[ред. | ред. код]

У селі Ряське створений загально-зоологічний заказник «Руський Орчик», загальною площею 758 гектарів, та ландшафтний заказник місцевого значення «Усть-Лип'янка», площею 1052 гектари, на території Коновалівської сільської ради.

На території району розташована 61 пам'ятка історії, у тому числі 35 пам'ятників і обелісків загиблим воїнам. У селі Огуївка розташований могильник Черняхівської культури 4-5 ст. н. е. Біля села Сахнівщина знайдено крем'яні знаряддя періоду раннього неоліту.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Відомі уродженці

[ред. | ред. код]
  • Кальченко Никифор Тимофійович (1906—1989) — український радянський партійний і державний діяч, голова Ради Міністрів УРСР (1954—1961).
  • Тікунов Григорій Якович (1916—1972) — командир танкової роти 36-ї Червонопрапорної ордена Суворова танкової бригади 11-го танкового корпусу 69-ї армії 1-го Білоруського фронту, Герой Радянського Союзу.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Розпорядження Президента України від 30 січня 2020 року № 76/2020-рп «Про призначення А.Карацюпи головою Машівської районної державної адміністрації Полтавської області»
  2. ↑ ВУЦВК, Постанова Президії. ЗЗРРСУУ/1931/1/Про зміни в адміністративно-територіяльному поділі УСРР — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 28 жовтня 2022.
  3. ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Полтавська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 12 грудня 2020.
  4. ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Полтавська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 2 квітня 2017.
  5. ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 29 березня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Машівський район
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Машівський_район&oldid=40341713