Маєток Рауха — Вікіпедія
Маєток Рауха | |
---|---|
![]() | |
47°13′15″ пн. ш. 30°47′56″ сх. д. / 47.220917° пн. ш. 30.798917° сх. д. | |
Країна | ![]() |
Місто | Заводівка, Березівський район, Одеська область |
Розташування | вул. Лікарняна, 13 |
Тип | маєток і комплекс будівельd ![]() |
Засновник | Геогр Раух |
Дата заснування | 1851 |
Стан | частково збережений |
![]() | |
![]() ![]() |
Маєток Рауха — частково збережена пам'ятка, залишки якої знаходяться в селі Заводівка, Березівський район, Одеська область.
Село Заводівка наприкінці 18-го століття належало графу Петру Завадовському, після смерті якого (у 1812 р.) — перейшло у володіння конезаводчикам братам Павлу і Анатолію Демидовим[en]. Після Демидових, у 1851 році, село перейшло до Георга Рауха.
Раухами був збудований маєток, який використовувався як мисливське угіддя, в'їзна брама була оздоблена скульптурами вепрів, які є частиною гербу Раухів.
Під час радянської окупації маєток почали використовувати як психіатричний диспансер № 3. Більша частина приміщень зруйновані, або знаходяться у занедбаному стані. Збереглася в'їзна брама маєтку, господарські будівлі та стайні. Неподалік від брами збереглися руїни родинного склепу Раухів.
Раух Георг Адольф (1789—1864)
[ред. | ред. код]Повне ім'я — Георг Адольф Дітріх фон Раух (нім. Georg Adolph Dietrich von Rauch, рос. Егор Иванович Раух) — лікар балто-німецького походження, лейб-медик, член Російської військово-медичної академії[1] Його дружиною була Юстина фон Раух, до шлюбу Різенкампф. У 1817—1819 роках був членом масонської ложі.[2]. 12 квітня 1846 року став дійсним статським радником і отримав дворянський титул.[3] У 1851 році родина Раухів придбала маєток в Заводівці, керуючим яким був племінних дружини — Юстус Йоганн Конрад Різенкампф. Помер і похований у Санкт-Петербурзі.
Оттон Раух (1834—1890)
[ред. | ред. код]Син Георга Рауха, генерал-лейтенант, учасник Російсько-турецької війни. Звання дістав по закінченні війни, 17 квітня 1879 року. Був начальником 22-ї піхотної дивізії, з 1889 року — командувачем 15-го армійського корпусу. Нагороджений орденом св. Станислава 1-го ступеню (1874 рік), св. Володимира 2-го ступеню (1881 р.) і Білого Орла (1884 р.). Помер і похований у Варшаві.
Раух Георгій Оттонович (1860—1936)
[ред. | ред. код]Син Оттона Рауха, генерал від кавалерії, учасник Першої світової війни. Після Жовтневого перевороту був на пенсії, але в червні 1918 року його заарештувала Всеросійська надзвичайна комісія з боротьби з контрреволюцією. Однак, йому вдалося втекти та переїхати в Україну, де він отримав посаду голови ради міністрів в уряді гетьмана Скоропадського, очолив гетьманську адміністрацію в Одесі. Тим не менш, він не знайшов порозуміння із Скоропадським і перейшов до так званих Збройних сил Півдня Росії. У 1920 році він покинув Одесу на пароплаві «Габсбург» і евакуювався до Туреччини. Помер 30 листопада 1936 року в Стамбулі.
Родина Раухів | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
- ↑ Раух Егор Иванович (Георг Адольф Дитрих). Информационная система Архивы Российской академии наук. Архів оригіналу за 17 листопада 2018. Процитовано 18 квітня 2022.
- ↑ Серков А. И. Русское масонство. 1731—2000 гг. Энциклопедический словарь. М.: Российская политическая энциклопедия, 2001. 1224 с.
- ↑ Герб Раухов. Общій Гербовникъ дворянскихъ родовъ Всероссійскія Имперіи. Архів оригіналу за 17 листопада 2018. Процитовано 17 листопада 2018.
- https://uc.od.ua/columns/1534/1195588
- http://professional1961.blogspot.com/2016/08/blog-post_6.html
- https://lan.od.ua/ru/main/5502-dronnoe-puteshestvie-po-tiligulskoj-doline-foto.html
- https://archive.od.gov.ua/wp-content/old-files/PUBLIC/books/2006_nitochko_raion.pdf
- https://www.youtube.com/watch?v=BmZ69EI_0Og&ab_channel=Зоотроп%28Zootrop%29
![]() | Це незавершена стаття про Одеську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
![]() | Це незавершена стаття про архітектуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |