Меджимурська жупанія — Вікіпедія

Меджимурська жупанія
Međimurska županija
—  жупанія  —
Прапор
Прапор
Герб Меджимурська жупанія }}}
Герб
Координати: 46°27′58″ пн. ш. 16°24′50″ сх. д. / 46.466° пн. ш. 16.414° сх. д. / 46.466; 16.414
Адміністративний центр Чаковец
Уряд
 - Жупан Іван Перхоч (СДПХ)
Площа
 - Повна 730 км²
Населення (2001)
 - Усього 118 426
 - Густота 162,2/км²
Area code 040
Код ISO 3166 HR-20
Вебсайт: http://www.medjimurska-zupanija.hr/
Розташування Меджимурська жупанія
Розташування жупанії в межах Хорватії
Розташування жупанії в межах Хорватії
Мапа
Знімок народного костюму Меджимур'я з Етнографічного музею в Загребі

Меджимурська жупанія (хорв. Međimurska županija) — найменший і найпівнічніший округ Хорватії. Охоплює географічну область Меджимур'є, яка утворює трикутник, обмежований річками Мура і Драва, тобто межиріччя Мури, звідки й назва. Столицею округу є його найбільше місто Чаковец. Меджимур'є має неофіційну латинську назву Hortus Croatiae (Сад Хорватії або Квітник Хорватії). Неофіційний герб меджимурського краю — птах горлиця і квітка фіалка.

Географія

[ред. | ред. код]

Меджимурський округ охоплює рівнини між двома річками - Мурою та Дравою. Мура протікає вздовж північного кордону округу зі словенською областю Прекмур'я та його східного кордону з угорським округом Зала, тоді як Драва протікає по південному кордону Меджимурської жупанії з двома іншими хорватськими округами - Вараждинською жупанією і Копривницько-Крижевецькою жупанією.

Економіка і зайнятість

[ред. | ред. код]

За оцінками, 22000 осіб зайнято в економіці жупанії, близько 60% з них у великих компаніях. Округ вважається одним з найзаможніших і найуспішніших.

Впродовж усієї своєї історії, регіон мав яскраво виражений аграрний характер. Загальний відсоток людей, зайнятих у сільському господарстві, становить 12,7%, що вище середнього показника по країні. У північно-західній частині округу схили альпійських передгір'їв — Верхнє Меджимур'я — створюють умови для розвитку виноградарства в жупанії. Південно-східна частина округу, що прилягає до плоскої рівнини — Нижнє Меджимур'я — також широко використовується для сільського господарства, яке в основному включає вирощування зернових, кукурудзи і картоплі, а також фруктові сади, здебільшого яблуневі. Вздовж південної межі жупанії, на річці Драва, споруджено дві великі гідроелектростанції. Округ має значні геотермальні ресурси, розробляються поклади вугілля, крім того, це найдавніший нафтогазовидобувний регіон Хорватії.

Промисловість здебільшого розвинуто в м. Чаковец і навколо нього, а також у південно-східній частині округу, і її представляють текстильні, швейні і взуттєві підприємства, друкарні, видавництва. Важливе значення в регіоні має виробництво металу і ПВХ. Є кілька будівельних компаній. Плетіння кошиків є одним з найстаріших тутешніх промислів. До того ж, у жупанії плетуть стільці, дрібні предмети умеблювання та інші декоративні елементи. Найпоширенішими матеріалами для плетіння є гілки, ротанг і бамбук.

У Чаковці чимало людей працевлаштовано у низці торгових центрів, відкритих місцевими, національними та міжнародними компаніями.

Жупанія є також важливим транспортним вузлом.

Населення і адміністративний поділ

[ред. | ред. код]

Попри те, що це найменший за розміром хорватський округ, Меджимурська жупанія є найгустонаселенішим округом країни (не рахуючи міста Загреб). Згідно з переписом 2001 року, загальна чисельність населення в окрузі становила 118 426 осіб, при цьому 112 746 жителів жупанії ідентифікували себе як хорвати.

Жупанія поділяється на три міста і 22 громади.

Міста

[ред. | ред. код]

Кількість мешканців за даними перепису населення 2001 р.

місто жителів
Чаковець 30455
Мурско Средіще 6549
Прелог 7871

Громади

[ред. | ред. код]

Кількість мешканців за даними перепису населення 2001 р.

громада жителів
Белиця 3509
Декановец 832
Домашинец 2459
Доня-Дубрава 2274
Доні-Кралєвец 4931
Доні-Відовец 1595
Горичан 3148
Горні-Міхалєвец 2046
Которіба 3333
Мала Суботиця 5676
Неделище 11544
Ореховиця 2769
Подтурен 4392
Прибиславец 2929
Селниця 3442
Страхонінец 2728
Света-Марія 2433
Светі-Юрай на Брегу 5280
Светі-Мартін на Мурі 2958
Шенковец 2770
Штригова 3221
Вратишинец 2213

Посилання

[ред. | ред. код]