Межаков Юрій Володимирович — Вікіпедія

Юрій Межаков
 Полковник
Загальна інформація
Народження4 березня 1982(1982-03-04)
Шпола
Смерть28 травня 2020(2020-05-28) (38 років)
Спірне
Alma MaterВійськовий інститут танкових військ НТУ «ХПІ»
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Танкові війська
Формування
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»

Ю́рій Володи́мирович Межако́в (1982-2020) — полковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

З життєпису

[ред. | ред. код]

Народився у 1982 році у місті Шпола Черкаської області. Мешкав в смт Гончарівське Чернігівської області. У 2004 році закінчив Військовий інститут танкових військ.

Починав військову службу в 72-ій бригаді. В 2014-2017 роках проходив службу у зоні бойових дій на посаді начальника штабу 28-ої бригади. З 2018 року — в 1-ій окремій танковій бригаді. У січні 2019-го року призначений командиром бригади.

28 травня 2020 року несподівано помер внаслідок серцевого нападу під час виконання службових обов'язків, перебуваючи в селі Спірне на Донеччині.

29 травня 2020 року останню шану командиру віддали військовики ЗСУ в центрі міста Краматорськ. 30 травня 2020-го похований в місті Шпола з військовими почестями. Дощ, який зранку дрібно крапав над похоронною процесією, при розгортанні Державної Фани України раптом перетворився на сильну зливу.[1].

Без Юрія лишились батько Володимир Межаков, мама Лариса Межакова, молодший брат, дружина Альона Межакова, син 2007 р.н. і донька 2012 р.н.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • Указом Президента України № 272/2019 від 17 травня 2019 року за «значні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, громадянську мужність, самовідданість у відстоюванні конституційних засад демократії, прав і свобод людини, вагомий внесок у культурно-освітній розвиток держави, активну волонтерську діяльність» нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня[2]
  • Указом Президента України № 204/2020 від 28 травня 2020 року за «особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові» нагороджений орденом Богдана Хмельницького II ступеня (посмертно)[3]
  • в грудні 2020 року напередодні Дня Збройних Сил України на Алеї Слави 1-ї окремої танкової Сіверської бригади відкрито і освячено пам'ятні плити загиблим військовослужбовцям, зокрема і командиру частини полковнику Юрію Межакову.
  • Медаль «За жертовність і любов до України» (грудень 2020; посмертно)[4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Комбртг Юрій Межаков похований з військовими почестями у місиі Шпола. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 18 лютого 2021.
  2. Указ Президента України від 17 травня 2019 року № 272/2019 «Про відзначення державними нагородами України»
  3. Указ Президента України від 28 травня 2020 року № 204/2020 «Про відзначення державними нагородами України»
  4. У першій танковій відкрили пам'ятні стели полеглим воїнам. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 18 лютого 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]