French
DeutschМельба червонокрила — Вікіпедія
| Мельба червонокрила | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pytilia phoenicoptera Swainson, 1837 | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
| (Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Ме́льба червонокрила[2] (Pytilia phoenicoptera) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Мешкає в регіоні Сахелю.
Довжина птаха становить 12-13 см. Крила короткі, округлі, хвіст короткий, квадратної форми, дзьоб конічної форми, загострений. Самці мають переважно сіре забарвлення, горло у них білувате, покривні пера крил, махові пера, надхвістя і хвіст червоні, гузка біла, поцяткована чорними смугами, на животі і боках нечисленні білі смуги. Очі червонувато-карі, дзьоб чорний, лапи тілесного кольору. У самиць крила менш червоні, живіт менш смугастий, однак загалом статевий диморфізм у червонокрилих мельб менш виражений, ніж у споріднених видів.
Виділяють два підвиди:[3]
- P. p. phoenicoptera Swainson, 1837 — від Сенегалу і Гамбії до Нігерії;
- P. p. emini Hartert, EJO, 1899 — від Камеруну до Південного Судану і Уганди.
Сіра мельба раніше вважалася підвидом червонокрилої мельби, однак була визнана окремим видом.
Червонокрилі мельби мешкають в Сенегалі, Гамбії, Гвінеї-Бісау, Гвінеї, Сьєрра-Леоне, Малі, Кот-д'Івуарі, Буркіна-Фасо, Гані, Того, Беніні, Нігерії, Камеруні, Центральноафриканській Республіці, Чаді, Демократичній Республіці Конго, Уганді і Південному Судані. Вони живуть в сухих саванах, порослих чагарниками. Зустрічаються парами або невеликими сімейними зграйками.
Червонокрилі мельби більшу частину дня проводять в чагарниках і високій траві. Вони живляться дрібним насінням трав, комахами, зокрема мурахами і термітами, та іншими безхребетними, іноді доповнюють раціон плодами. Сезон розмноження у них припадає на другу половину сезону дощів. Гніздо кулеподібне, робиться парою птахів з переплетених стебел трави і рослинних волокон, встелюються пір'ям, розміщується в густій рослинності. В кладці від 4 до 5 білуватих яєць. Інкубаційний період триває приблизно ц тижні. Насиджують і доглядають за пташенятами самиці, і самці. Пташенята покидають гніздо через 3 тижні після вилуплення.
- ↑ BirdLife International (2016). Pytilia phoenicoptera: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 08 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 08 жовтня 2022.
- Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Afrika. Serie Handbuch der Vogelpflege, Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2007, ISBN 978-3-8001-4964-3.
- Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |