Мельгунівський курган — Вікіпедія

Мельгунівський курган
Мельгунівський курган
Мельгунівський курган
Деякі дослідники вважають, що саме ця скіфська баба була знайдена на вершині Мельгуновського кургану
Розташування
Координати48°43′29.8″ пн. ш. 32°22′50.3″ сх. д. / 48.724944° пн. ш. 32.380639° сх. д. / 48.724944; 32.380639
КраїнаУкраїна Україна
РегіонКіровоградська область
РайонЗнам'янський район
Найближче містоКопані
Історія
КультураСкіфія
ПеріодVII ст. до н. е.

Лита Могила (Литий курган, Мельгунівський курган) — один з найдавніших курганів скіфів, царський курган другої половини 7 ст. до н. е.

Історія

[ред. | ред. код]

Розкопаний у вересні 1763 року біля с. Копані Знам'янського району Кіровоградської області. Роботи проведені за вказівкою О. Мельгунова, майбутнього генерал-губернатора Новоросійської губернії. Додатково досліджувався В. Ястребовим у 1892 та Н. Бокій у 1990[1]. 2019 року проведено розкопки під керівництвом Ю. Болтрика. Встановлено, що курган споруджений наприкінці VII ст. до н. е. та зазнав змін у IV ст. до н. е.

Відомості про розкопки уривчасті та суперечливі. Висота кургану близько 10,5 м. Насип складався з перепаленого ошлакованого ґрунту, в якому знайдені залишки переплавлених металів, горілих кісток, каміння, землі та глини, змішаних з вуглинами. Використання вогню було частиною поховального обряду.

У кургані знайдено ряд золотих прикрас та оздоб меча, які зберігаються в Ермітажі та Харківському історичному музеї ім. М. Ф. Сумцова (більша частина предметів з музею загинула під час бомбардування у 1941 р.). На глибині 2 м під кам'яними плитами знайдені залізний акінак з окутим золотом руків'ям та вкритими золотою платівкою дерев'яними піхвами, прикрашеною зображеннями фантастичних тварин у передньоазійському стилі, золота діадема, срібні деталі від ассирійського палацового табурету, 17 масивних золотих пластин із зображенням орла з петлями на звороті, пластинка із зображеннями мавп і птахів, бронзова застібка з голівками левів на кінцях, 40 бронзових наконечників стріл та інше. Прикраси і зброя в скіфо-урартському стилі. Речі не мали слідів вогню.

Значення

[ред. | ред. код]

Пам'ятка має видатне значення, оскільки це єдиний відомий на сьогодні скіфський царський курган того часу в Північному Причорномор'ї. Більшість дослідників вважають, що з розкопок саме цього кургану розпочинається історія археологічних досліджень в Україні. 2020 року завершено відновлення насипу кургану та встановлено пам'ятний знак.

В українській символіці

[ред. | ред. код]
Герб Кіровоградської області

Золоте зображення орла з кургану використано як головний елемент герба Кіровоградської області.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Михайловна, Бокий, Нинель; Дмитриевич, Могилов, Александр (1 січня 2014). Новое о Мельгуновском кургане (укр.). Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 18 травня 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]