Мельник Онисим Петрович — Вікіпедія

Мельник Онисим Петрович
Народився	3 березня 1923(1923-03-03) Красноставка, Уманський повіт, Київська губернія, Українська СРР, СРСР
Помер	12 вересня 1969(1969-09-12) (46 років) Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР
Діяльність	письменник, журналіст
Alma mater	Київський педагогічний інститут імені Горького (1946)
Заклад	Бойківська думка і Молодь України
Членство	СП СРСР

Они́сим Петрович Ме́льник (нар. 30^[1] березня 1923, Красноставка — пом. 12 вересня 1969, Київ^[1]) — український радянський письменник.

У 1940 році вступив до Київського педагогічного інституту.

Під час Другої світової війни був кореспондентом фронтової преси. Після завершення війни повернувся до інституту, який закінчив у 1946 році.

В тому ж році почав друкуватися.

Працював у газеті «Прикарпатська правда». Обіймав посаду відповідального секретаря газети «Молодь України».

Член СП СРСР з 1962 року.

У вересні 1968 року при гоніннях на Віктора Некрасова заявив, що В'ячеслав Чорновіл «махровий націоналіст»^{[джерело?]}, чим прилучився до подальших переслідувань обидвох.

• «Не щеми, серце» (роман, 1965)
• «Гуцули сходять з гір» (поетична збірка, «Радянський письменник», 1956)
• «Уклін тобі, земле!» (поетична збірка, 1959, те ж видавництво)
• «Про що думаєш, сину?» (1963)
• «Четверта не загине» (повість, 1970)
• «Ми зросли на вітрах» (поетична збірка, 1961)
• «Коли побратаємося» (нарис, 1962)

• Твої люди, Маньківщино [Архівовано 7 червня 2016 у Wayback Machine.] ^{[недоступне посилання]}
• Діючі лиця та виконавці або Третього не дано(рос.)

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.