Мері Еннінг — Вікіпедія

Мері Еннінг
Mary Anning
Портрет Мері Еннінґ з її собакою Треєм
Народилася21 травня 1799(1799-05-21)
Лайм-Реджіс, Дорсет
Померла9 березня 1847(1847-03-09) (47 років)
Лайм-Реджіс, Дорсет
ПідданствоВелика Британія Велика Британія
Діяльністьколекціонерка скам'янілостей, палеонтологиня
Галузьпалеонтологія
Знання мованглійська[1]
Magnum opusвідкриття[2] і Gesamtverband der Deutschen Versicherungswirtschaftd
Конфесіяконгрегаціоналізм[d] і англіканство
БатькоRichard Anning (c. 1766–1810)
МатиMary Moore (c. 1764–1842)[3]

Мері Еннінґ (англ. Mary Anning; 21 травня 1799(17990521) — 9 березня 1847) — британська колекціонерка скам'янілостей та палеонтологиня-любителька. Всесвітньо прославилась низкою відкриттів, переважно в галузі морської фауни юрського періоду, які зробила завдяки знахідкам скам'янілостей в околицях Лайм-Реджіс (графство Дорсет, Британія), де вона жила. Роботи Еннінґ сприяли кардинальним змінам, що відбулися на початку XIX століття в наукових уявленнях про доісторичне життя та історію Землі.

Біографія та роботи

[ред. | ред. код]

Коли Мері було 11, помер її батько. Через соціальний стан стать Мері Еннінґ не могла повною мірою брати участь у науковому житті Британії XIX століття, де тоді домінували заможні чоловіки-англікани. Її сім'я жила бідно та ще й потерпала від правової дискримінації, оскільки належала до релігійної меншості (конгрегаціоналістів). Попри це Еннінг стала відомою у геологічних колах Англії, Європи та Америки, вона консультувала щодо анатомії та пошуків скам'янілостей. Однак як жінка вона не мала права стати членкинею Лондонського геологічного товариства й не завжди отримувала відповідну нагороду за свої відкриття. В одному з листів Еннінґ писала: «Світ використав мене занадто жорстоко й, боюся, це зробило мене надто підозріливою до кожного»[4]. Єдиною роботою, опублікованою за її життя, став витяг з листа до редактора, який з'явився 1839 року в журналі Journal of Natural History[5].

Лист Мері Еннінґ з малюнком плезіозавра

Еннінґ шукала викопні рештки в скелях Лайм-Реджіс, що належали до геологічної формації Блю-Ліас[en]. Особливо вдалими були зимові місяці, коли зсуви відкривали нові скам'янілості, які слід було швидко зібрати, перш ніж вони були б змиті у море. Це була небезпечна робота, і одного разу, 1833 року, Еннінґ ледь не загинула під час зсуву, що вбив її собаку Трея. Відкриття Мері Еннінґ включали перший правильно ідентифікований скелет іхтіозавра, знайдений нею з братом Джозефом, коли їй було всього 12 років, перші два скелети плезіозавра, перший знайдений за межами Німеччини скелет птерозавра, а також деякі невідомі до того часу викопні риби. Вони відіграли ключову роль у дослідженнях викопних белемнітів, які містили скам'янілі чорнильні мішки, а також у дослідженнях копролітів, відомих у ті часи як безоарські камені, які виявилися скам'янілими екскрементами морських тварин. Коли геолог і художник Генрі де ла Беш[en] малював свою знамениту «Duria Antiquior»[en], першу широко відому картину зі сценами доісторичного життя, він значною мірою спирався на знайдені Еннінг скам'янілості й поділився з нею частиною прибутку від продажу примірників картини.

Визнання

[ред. | ред. код]
Меморіальна дошка на будинку, де Мері Еннінґ народилася та почала збирати скам'янілості

Після смерті Мері Еннінґ її незвичайна історія викликала величезний інтерес. Нею захоплювався Чарльз Дікенс[4], а 2010 року Королівське товариство зарахувало Еннінґ до числа десяти британок, які найбільше вплинули на історію розвитку науки[6]. У 2009 році Трейсі Шевальє написала романізовану біографію Еннінґ «Дивовижні створіння» (англ. «Remarkable Creatures»[7]).

11 вересня 2020 року на Міжнародному кінофестивалі у Торонто відбулась світова прем'єра фільму «Амоніт» (англ. «Ammonite») — англо-австралійської романтичної драми, написаної й знятої Френсісом Лі. Фільм заснований на житті палеонтологині Мері Еннінґ (Кейт Вінслет) і зосереджується на романтичних стосунках Еннінґ та Шарлотти Мерчісон (Сірша Ронан). Широкий реліз фільму в США відбувся 13 листопада 2020 року.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Amson-Bradshaw G. Pioneers of Science and Technology — 2018. — P. 10. — 48 p. — ISBN 978-1-5263-0422-3
  3. Sharpe та McCartney, 1998, с. 150
  4. а б Dickens, 1865, с. 60—63
  5. Torrens, 1995
  6. Most influential British women in the history of science. The Royal Society. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 11 вересня 2010.
  7. Remarkable Creatures — a novel by Tracy Chevalier. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21.05.2014.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]