Метатеза (лінгвістика) — Вікіпедія

Метате́за (грец. μετάθέσις — «переставляння») — перестановка звуків, рідше складів у слові. Зумовлена намаганням уникнути важковимовних або не властивих конкретній мові звукосполучень. Один з видів комбінаторних змін.

Метатеза являє собою хоча й нерегулярне, але все ж таки досить поширене фонетичне явище, що найчастіше трапляється в запозичених словах. Запозичене слово втрачає підтримку з боку однокореневих слів рідної мови, що спричиняє меншу стійкість слова, перенесеного до чужого мовного середовища.

Найчастіше метатеза спостерігається в запозичених словах (нім. Teller > пол. talerz > укр. тарілка, нім. Futteral > укр. футляр, грец. κλήρος > крилос), зокрема в особових іменах (Флор > Фрол, Сильвестр > Селиверст)^[1].

• Бондар — з боднар («той, що робить бодні»)
• Ведмідь — з медвідь («той, що їсть мед»)
• Гомілка — з голінка (через проміжну форму *гонілка)
• Гамазей — з магазин
• Намисто — з монисто
• Суворий — із суровий^[2]

• Кувалда — з ковадло (від пол. kowadło через українське або білоруське посередництво)^[3]
• Ладонь — з долонь (пор. укр. долоня).
• Сыворотка — із сыроватка (пор. укр. сироватка)^[2]
• Мрамор — від грец. μάρμαρο^[4].

• Асиміляція (мовознавство)
• Дисиміляція (мовознавство)
• Метатеза плавних у слов'янських мовах
• Алотеза
• Інфіксація

• УРЕС — 2-е видання.

• Метатеза // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 33.
• Володимир СЕЛЕЗНЬОВ Правда історії та міфи мовознавства. Газета День
• Павлюк М. В. Метатеза в міфоепічному етнонімуванні
• Метатеза // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 320. — ISBN 978-966-439-921-7.