Мечебилове — Вікіпедія

село Мечебилове
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Ізюмський район
Тер. громада Барвінківська міська громада
Код КАТОТТГ UA63040030300035686
Облікова картка Мечебилове 
Основні дані
Засноване 1927
Населення 652
Площа 1,769 км²
Густота населення 368,57 осіб/км²
Поштовий індекс 64712
Телефонний код +380 5757
Географічні дані
Географічні координати 49°3′50″ пн. ш. 36°41′26″ сх. д. / 49.06389° пн. ш. 36.69056° сх. д. / 49.06389; 36.69056
Середня висота
над рівнем моря
81 м
Водойми Дніпро - Донбас
Місцева влада
Адреса ради 64701, Харківська обл., Ізюмський р-н, м.Барвінкове, вул. Центральна, буд.8
Карта
Мечебилове. Карта розташування: Україна
Мечебилове
Мечебилове
Мечебилове. Карта розташування: Харківська область
Мечебилове
Мечебилове
Мапа
Мапа

Мечеби́лове — село в Україні, у Барвінківській міській громаді Ізюмського району Харківської області. Населення становить 652 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Мечебилівська сільська рада.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Мечебилове знаходиться в місці злиття річок Самарка і Бритай, за 0,5 км від каналу Дніпро-Донбас, на протилежному березі каналу знаходиться село Федорівка, є міст. На річці Самарка зроблена загата (~ 7 га). Поруч проходить автомобільна дорога Р79.

Історія

[ред. | ред. код]
  • Біля села Мечебилове розкопані 4 кургани і виявлено понад 20 поховань, з них 19 відноситься до бронзової доби (III-II тис. до н. е.) і одне до досарматських часів (II ст. н. е.).
  • Мечебилова слобода:
Мечебилове спочатку стала населяти княгиня Мечебилова, і від неї отримала свою назву. Указом Азовської губернської канцелярії 1782 року наказано: в Торському повіті, під слободою Мечебилове княгині генерал-майорші Мечебиловій, землю 1000 десятин, з 1783 року покласти в оклад, і стягувати в рік «за десятину по п'яти грошей».[1]
  • 1817 — поміщик Федір Петрович Кукіль-Яснопольский побудував кам'яний храм, в ім'я Праведного Йосипа Обручника.
  • Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 173 людей[2].
  • 12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Барвінківської міської громади.[3]
  • 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Барвінківського району, село увійшло до складу Ізюмського району[4].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 615 94.33%
російська 34 5.22%
білоруська 1 0.15%
вірменська 1 0.15%
гагаузька 1 0.15%
Усього 652 100%

Економіка

[ред. | ред. код]
  • Лан, агрофірма, ТОВ.
  • В селі є кілька молочнотоварних ферм.
  • Глиняний кар'єр.
  • Лікарня.

Культура

[ред. | ред. код]
  • Школа
  • Клуб
  • Дитячий сад

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Уродженцями села є Перевозний Михайло Іванович (1918—1944) — Герой Радянського Союзу, Галазій Григорій Іванович (1922–2000) — академік Російської академії наук, директор Лімнологічного інституту на Байкалі.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Філарет. Історико-статистичний опис Харківської єпархії. Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 7 серпня 2014.
  2. Мартиролог. Харківська область, ст. 399—403 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 12 жовтня 2015.
  3. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  6. [http: //www.pzf.jino- net.ru/Barvenkove/Kuplevat139.htm Куплеватське. Орнітологічній заказник місцевого Значення]

Посилання

[ред. | ред. код]