Мийка — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мийка (значення).

Ми́йка, ми́йниця^[1] — елемент сантехнічного обладнання, раковина, призначена для миття посуду^[2]. Встановлюються на кухнях, посудомийнях. Виготовляються з різноманітних матеріалів — фаянсу, емальованого чавуну, нержавної сталі. Можуть бути оснащені вбудованою сушаркою для вимитого посуду.

Тривалий час брудний посуд мили в чанах, баліях. Прообразом сучасної мийки був вбудований у стіну канал, труба, по якій зливались з кухні помиї^[3]. Напочатку XIX ст. водозлив набуває вигляду кам'яної стільниці із невеликою заглибиною і отвором для стоку води^[4].

Примітки

↑ Мийниця // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
↑ Мийка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Dictionnaire de L'Académie française, 4e édition (1762)
↑ Dictionnaire de L'Académie française, 6e édition (1832-5)

[1] Мийниця // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.

[2] Мийка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[3] Dictionnaire de L'Académie française, 4e édition (1762)

[4] Dictionnaire de L'Académie française, 6e édition (1832-5)

[1]

[2]

[3]

[4]