Тимчак Микола Михайлович — Вікіпедія

Тимчак Микола Михайлович
М.Тимчак
Народився1 березня 1956(1956-03-01) (68 років)
с. Велика Березовиця на Тернопільщині
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьписьменник, поет, художник
Alma materРівненський державний гуманітарний університет
Мова творівукраїнська
Напрямоклірика
Жанрвірші
ПреміїПремія ЛКСМУ імені Миколи Островського
імені В. Поліщука

[1][2]Мико́ла Миха́йлович Тимча́к (* 1 березня 1956, смт Велика Березовиця, Тернопільського району, Тернопільської області) — український поет, художник, скульптор, іконописець, різьбяр, автор і виконавець пісень, Член НСПУ. [3]

Лауреат літературних премій імені Валер'яна Поліщука[4] та імені Миколи Островського, Авеніра Коломийця, Грицька Чубая, Івана Низового[5], імені Світочів[6].

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

Закінчив філологічний факультет Рівненського педінституту (тепер Рівненський державний гуманітарний університет)[7]. Працював учителем у школах Рівненщини, кореспондентом-газетярем, вихователем та викладачем Дубенського культосвітнього училища, заступником голови Дубенського райвиконкому на Рівненщині. Обирався депутатом Рівненської обласної ради[8]. Започаткував щорічне Свято козацької слави на Козацькому редуті побіля Дубна, Свято українського вояцтва  у селі Майдан на Дубенщині. За вагомий вклад у життя міста Дубна нагороджений почесною відзнакою «Кришталевий жолудь». Є автором слів гімну цього міста.[9] 

Учасник першого фестивалю «Червона рута» 1989 р., першого фестивалю української авторської пісні та співаної поезії «Оберіг-89» у м. Луцьку, Міжнародного  Шевченківського форуму «В сім'ї вольній, новій», 1989 р., фестивалю української поезії «Золотий гомін», 1990 р.,  Всесвітнього форуму українців 1992 року, був сценаристом, ведучим і автором-виконавцем пісень звіту Рівненської області у телепередачі «Сонячні кларнети», Як різьбяр брав участь у всеукраїнських заходах: Свято різьбярств у Пирогові, 1986 р.,  обласні свята народної творчості. Його персональні виставки відбувалися в Рівному, Дубні, Крем'янці. Роботи Миколи Тимчака (різьба по дереву) закуплені музеями Києва і Крем'янця. Він є автором пам'ятника на Козацькому редуті між селами Плоска і Семидуби Дубенського району Рівненської області, архітектором каплиці, що споруджена на цьому святому місці.[10]

Його руками і за його проектами споруджені пам'ятники борцям за волю і незалежність України у селах Верба і Мирогоща на Дубенщині, Ужинець — на Млинівщині, гранітний постамент пам'ятника Тарасу Шевченкові  в Дубні. Він є автором меморіальної дошки Іоанну-Павлу II у Польщі, Миколі Лисенку, Уласу Самчуку, Тадеушу Чацькому, війську Богдана Хмельницького, Антонію Мальчевському, сотнику Дубенського козацтва Миколі Боришкевичу, краєзнавцеві Ігорю Лозов'юку, поету Арсену Левковичу, братам Носалям у місті Дубні. Його пензлем і різцем відроджено десятки духовних святинь Волині, Рівненщини і Тернопільщини.  Митець брав участь в археологічних розкопках на «Козацьких могилах»  та біля Звенигорода на Львівщині, які проводив І. К. Свєшніков.   

Микола Тимчак стояв біля стерна Народного Руху України на Дубенщині, створював із побратимами товариство «Просвіта» у місті, районі та області, сприяв відродженню козацтва і Союзу українок на Волині. Був делегатом Установчого з'їзду Народного Руху України «За перебудову», 1989 р.

Окремими виданнями вийшли збірки поезій:

  • «Співаниця» (1987),
  • «Сніги» (2005),
  • «Посвіт любові» (2006),
  • «Крила на вітрі» (книга вибраних творів) (2016),[11]
  • «Розкоп» (поема) (2018),
  • "Солоний шлях" (2021);


книги прози (новели)

  • «Визволи нас від лукавого» (2009), збірка для дітей
  • «Бавило» (2006);
  • «Дарунок від Миколая» (2016)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Тимчак Микола Михайлович // Премії Рівненщини за досягнення у сфері літератури, культури і мистецтва. - Рівне, 2019. - С. 64, 128, 246
  2. ↑ Микола Тимчак // Сучасні письменники Рівненщини. - Рівне, 2016. - С. 146-147
  3. ↑ Тимчак Микола Михайлович // Пащук І. Літературно-краєзнавча енциклопедія Рівненщини / І. Пащук. - Рівне, 2005. - С. 180.
  4. ↑ Осадчук П. Повернення поета // Червоний прапор. - 1987. - 6 жовт. - С. 4.
  5. ↑ Нагороди та відзнаки - Тимчак. libr.rv.ua. Архів оригіналу за 19 січня 2023. Процитовано 19 січня 2023.
  6. ↑ Гордич, Валентина. Лавреатом літературної премії імені Світочів на Рівненщині став поет, пісняр і різьбяр з Дубна. Суспільне Новини. Процитовано 1 березня 2024.
  7. ↑ Рівненський державний гуманітарний університет. Архів оригіналу за 17 травня 2018. Процитовано 26 липня 2012.
  8. ↑ Рівненська обласна рада. Архів оригіналу за 1 грудня 2015. Процитовано 26 липня 2012. [Архівовано 2015-12-01 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Міська символіка. dubno-adm.gov.ua. Процитовано 19 січня 2023.
  10. ↑ Данина пам’яті: Козацький редут під Дубном. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 19 січня 2023.
  11. ↑ Книга «Крила на вітрі» | Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка. knpu.gov.ua. Процитовано 19 січня 2023.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Микола Тимчак. Поезії. Читає автор

https://youtu.be/eovEJu9rg3E

[[Категорія:Випускники Рівненського державного гуманітарного університету]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тимчак_Микола_Михайлович&oldid=43896433