Михайлов Володимир Степанович — Вікіпедія

Михайлов Володимир Степанович
Народження15 січня 1920(1920-01-15)
с. Прудище (зараз Красногородський район, Псковська область), РФ
Смерть5 вересня 1991(1991-09-05) (71 рік)
м. Красноярськ, СРСР
ПохованняБадалицьке кладовищеd
КраїнаСРСР СРСР
Рід військстрілецькі війська
Роки служби1940 −1946
ПартіяКПРС
Званнягвардії сержант
Війни / битвиРадянсько-німецька війна
Чернігівсько-Прип'ятська операція
Битва за Дніпро
Битва за Київ (1943)
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня Медалі

Михайлов Володимир Степанович (15.01.1920 — 5.09.1991) — учасник Радянсько-німецької війни, командир взводу станкових кулеметів 1-го стрілецького батальйону[1][2] (за іншими даними — командир відділення[3] або кулеметник[4]) 241-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії сержант[5] (за іншими даними — старший сержант[6] або молодший сержант[7])[8].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 15 січня 1920 року в с. Прудище (зараз Красногородський район, Псковська область). В 1929 році родина переїхала до с. Дубровка Козульського району Красноярського краю. Закінчив 5 класів школи, з 1933 року працював у колгоспі. Закінчив курси при Ачинському сільсько-господарчому технікумі[9][10], працював агрономом. Був обраний секретарем комсомольськоі організації колгоспу «Червоний партизан» Козульського району[11].

В 1940 році призваний до Червоної Армії, служив на Далекому Сході, закінчив полкову школу молодших командирів[12]. В 1943 році вчився у Благовіщенському піхотному училищі.

З березня 1943 року гвардії молодший сержант Михайлов В. С. — кулеметник 1-го стрілецького батальйону 241-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії. Брав участь в битві на Курській дузі, був поранений[1].

В. С Михайлов особливо відзначився при форсуванні ріки Дніпро північніше Києва восени 1943 року, у боях при захопленні та утриманні плацдарму на правому березі Дніпра в районі сіл Глібівка та Ясногородка (Вишгородський район Київської області). Командир 241-го гвардійського стрілецького полку гвардії підполковник Бударін М. П. в нагородному листі написав, що 24.9.1943 року Михайлов першим з кулеметом форсував ріку Дніпро під сильним вогнем противника. Зайняв вогневу позицію і відбив три атаки противника, знищивши до 70 солдатів і офіцерів. Був поранений, але з поля бою не пішов.

25.9.1943 року взяв на себе командування взводом, коли вибув командир взводу. Висунувся із кулеметом попереду бойових порядків і відбив 13 контратак противника, знищивши 105 солдатів і офіцерів. В бою на плацдармі був поранений і евакуйований в госпіталь[13].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за мужність і героїзм проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії молодшому сержанту Михайлову Володимиру Степановичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»[14].

Після госпіталю сержант Михайлов повернувся у свою частину. В кінці листопада 1943 року у бою за визволення України зі свого кулемету відбивав контратаки противника, наносячи йому важких втрат. Був нагороджений медаллю «За відвагу»[4].

Воював у Прибалтиці, Польщі, Німеччині. Звільнений в запас у 1946 році (за деякими даними в званні майора[1]).

Після війни жив в м. Красноярськ, закінчив крайову партшколу, був на партійній роботі.

Помер 5 вересні 1991 року. Похований на Бадаликському кладовищі у Красноярську.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Михайлов Володимир Степанович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
  • Михайлов В. С. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Музей Ачинского педагогического колледжа (рос.)
  • Герой Советского Союза Владимир Степанович Михайлов (рос.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в http://www.podvignaroda.mil.ru/ — [Архівовано 2015-10-09 у Wayback Machine.] ЦАМО Фонд 33. — Оп.793756, д.31, запись 150020983, стр.517 (рос.)
  2. Михайлов Володимир Степанович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
  3. Днепр — река героев. 2-е изд., доп. — Киев: Изд. полит. лит Украины, 1988 (стр.347) (рос.)
  4. а б http://www.podvignaroda.mil.ru/ — [Архівовано 2015-10-09 у Wayback Machine.] ЦАМО Фонд 33. — Оп.686044, д.3367, запись 20424847, стр. 3 (рос.)
  5. http://www.podvignaroda.mil.ru/ — [Архівовано 2015-10-09 у Wayback Machine.] ЦАМО Фонд 33 опись 686044 дело 3367 запись 20424847 стр. 3 (рос.)
  6. http://www.podvignaroda.mil.ru/ — [Архівовано 2015-10-09 у Wayback Machine.] ЦАМО фонд 33 опись 793756 дело 31 запись 150020983 стр. 517 (рос.)
  7. Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-203-00536-2 (рос.)
  8. Посада та військове звання подані на дату здійснення подвигу
  9. http://образованиероссии.рф/?option=com_vuz&view=ou&vid=2560 Ачинский сельскохозяйственный техникум (рос.)
  10. http://www.tuva-mo.ru/index.php?newsid=228[недоступне посилання] Ачинский сельскохозяйственный техникум (рос.)
  11. http://library.kspu.ru/files/kzd2010/9.pdf [Архівовано 8 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. Великая отечественная война [Архівовано 8 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. http://www.podvignaroda.mil.ru/ — [Архівовано 2015-10-09 у Wayback Machine.] ЦАМО Фонд 33 опись 793756 дело 31 запись 150020983 стр. 517 (рос.)
  14. http://www.podvignaroda.mil.ru/ — [Архівовано 2015-10-09 у Wayback Machine.] ЦАМО — фонд 33, опись 68252,5 ед. хран 48, запись 12057300 (рос.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-203-00536-2. (рос.)
  • Днепр — река героев. — 2-е изд., доп. — Киев: Изд. полит. лит Украины, 1988. — ISBN 5-319-00085-5 (рос.)