Михайлов Володимир Степанович — Вікіпедія
Михайлов Володимир Степанович | |
---|---|
Народження | 15 січня 1920 с. Прудище (зараз Красногородський район, Псковська область), РФ |
Смерть | 5 вересня 1991 (71 рік) м. Красноярськ, СРСР |
Поховання | Бадалицьке кладовищеd |
Країна | СРСР |
Рід військ | стрілецькі війська |
Роки служби | 1940 −1946 |
Партія | КПРС |
Звання | гвардії сержант |
Війни / битви | Радянсько-німецька війна Чернігівсько-Прип'ятська операція Битва за Дніпро Битва за Київ (1943) |
Нагороди |
Михайлов Володимир Степанович (15.01.1920 — 5.09.1991) — учасник Радянсько-німецької війни, командир взводу станкових кулеметів 1-го стрілецького батальйону[1][2] (за іншими даними — командир відділення[3] або кулеметник[4]) 241-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії сержант[5] (за іншими даними — старший сержант[6] або молодший сержант[7])[8].
Народився 15 січня 1920 року в с. Прудище (зараз Красногородський район, Псковська область). В 1929 році родина переїхала до с. Дубровка Козульського району Красноярського краю. Закінчив 5 класів школи, з 1933 року працював у колгоспі. Закінчив курси при Ачинському сільсько-господарчому технікумі[9][10], працював агрономом. Був обраний секретарем комсомольськоі організації колгоспу «Червоний партизан» Козульського району[11].
В 1940 році призваний до Червоної Армії, служив на Далекому Сході, закінчив полкову школу молодших командирів[12]. В 1943 році вчився у Благовіщенському піхотному училищі.
З березня 1943 року гвардії молодший сержант Михайлов В. С. — кулеметник 1-го стрілецького батальйону 241-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії. Брав участь в битві на Курській дузі, був поранений[1].
В. С Михайлов особливо відзначився при форсуванні ріки Дніпро північніше Києва восени 1943 року, у боях при захопленні та утриманні плацдарму на правому березі Дніпра в районі сіл Глібівка та Ясногородка (Вишгородський район Київської області). Командир 241-го гвардійського стрілецького полку гвардії підполковник Бударін М. П. в нагородному листі написав, що 24.9.1943 року Михайлов першим з кулеметом форсував ріку Дніпро під сильним вогнем противника. Зайняв вогневу позицію і відбив три атаки противника, знищивши до 70 солдатів і офіцерів. Був поранений, але з поля бою не пішов.
25.9.1943 року взяв на себе командування взводом, коли вибув командир взводу. Висунувся із кулеметом попереду бойових порядків і відбив 13 контратак противника, знищивши 105 солдатів і офіцерів. В бою на плацдармі був поранений і евакуйований в госпіталь[13].
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за мужність і героїзм проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії молодшому сержанту Михайлову Володимиру Степановичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»[14].
Після госпіталю сержант Михайлов повернувся у свою частину. В кінці листопада 1943 року у бою за визволення України зі свого кулемету відбивав контратаки противника, наносячи йому важких втрат. Був нагороджений медаллю «За відвагу»[4].
Воював у Прибалтиці, Польщі, Німеччині. Звільнений в запас у 1946 році (за деякими даними в званні майора[1]).
Після війни жив в м. Красноярськ, закінчив крайову партшколу, був на партійній роботі.
Помер 5 вересні 1991 року. Похований на Бадаликському кладовищі у Красноярську.
- медаль «Золота Зірка» № 1562 Героя Радянського Союзу (17 жовтня 1943)
- Орден Леніна
- Орден Вітчизняної війни1 ступеня
- Медалі
- Михайлов Володимир Степанович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Михайлов В. С. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Музей Ачинского педагогического колледжа (рос.)
- Герой Советского Союза Владимир Степанович Михайлов (рос.)
- ↑ а б в http://www.podvignaroda.mil.ru/ — [Архівовано 2015-10-09 у Wayback Machine.] ЦАМО Фонд 33. — Оп.793756, д.31, запись 150020983, стр.517 (рос.)
- ↑ Михайлов Володимир Степанович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- ↑ Днепр — река героев. 2-е изд., доп. — Киев: Изд. полит. лит Украины, 1988 (стр.347) (рос.)
- ↑ а б http://www.podvignaroda.mil.ru/ — [Архівовано 2015-10-09 у Wayback Machine.] ЦАМО Фонд 33. — Оп.686044, д.3367, запись 20424847, стр. 3 (рос.)
- ↑ http://www.podvignaroda.mil.ru/ — [Архівовано 2015-10-09 у Wayback Machine.] ЦАМО Фонд 33 опись 686044 дело 3367 запись 20424847 стр. 3 (рос.)
- ↑ http://www.podvignaroda.mil.ru/ — [Архівовано 2015-10-09 у Wayback Machine.] ЦАМО фонд 33 опись 793756 дело 31 запись 150020983 стр. 517 (рос.)
- ↑ Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-203-00536-2 (рос.)
- ↑ Посада та військове звання подані на дату здійснення подвигу
- ↑ http://образованиероссии.рф/?option=com_vuz&view=ou&vid=2560 Ачинский сельскохозяйственный техникум (рос.)
- ↑ http://www.tuva-mo.ru/index.php?newsid=228[недоступне посилання] Ачинский сельскохозяйственный техникум (рос.)
- ↑ http://library.kspu.ru/files/kzd2010/9.pdf [Архівовано 8 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Великая отечественная война [Архівовано 8 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ http://www.podvignaroda.mil.ru/ — [Архівовано 2015-10-09 у Wayback Machine.] ЦАМО Фонд 33 опись 793756 дело 31 запись 150020983 стр. 517 (рос.)
- ↑ http://www.podvignaroda.mil.ru/ — [Архівовано 2015-10-09 у Wayback Machine.] ЦАМО — фонд 33, опись 68252,5 ед. хран 48, запись 12057300 (рос.)
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-203-00536-2. (рос.)
- Днепр — река героев. — 2-е изд., доп. — Киев: Изд. полит. лит Украины, 1988. — ISBN 5-319-00085-5 (рос.)