French
DeutschМихайло Каченовський — Вікіпедія
| Михайло Каченовський | |
|---|---|
рос. Михаил Трофимович Каченовский  | |
 | |
| Народився | (1 (12) листопада 1775 Харків, Слобідсько-Українська губернія, Російська імперія |
| Помер | 19 квітня (1 травня) 1842 Москва, Російська імперія |
| Поховання | Міусський цвинтар |
| Країна |  Російська імперія |
| Національність | Українець |
| Діяльність | історик, літературний критик, журналіст, викладач університету |
| Alma mater | Харківський колегіум |
| Галузь | історик та літературний критик |
| Заклад | Імператорський Московський університет |
| Посада | Ректор Імператорського Московського університету (1837—1842) |
| Вчене звання | професор (1810) |
| Науковий ступінь | Доктор філософії та мистецтв (1806) |
| Аспіранти, докторанти | Бодянський Осип Максимович Строєв Павло Михайлович |
| Членство | Петербурзька академія наук |
| Батько | Трохим Качоні, грецький переселенець з Балаклави |
| Діти | Син Володимир (1826—1892). |
| Нагороди |   |
Качено́вський Миха́йло Трохи́мович (1 (12) листопада 1775, Харків, Слобідсько-Українська губернія, Російська імперія — 19 квітня (1 травня) 1842, Москва) — історик та літературний критик. Доктор філософії та мистецтв (1806), професор (1810). Ректор Імператорського Московського університету (1837—1842). Українець за походженням.
Народився у родині грецького переселенця з Балаклави Трохима Качоні.
Після смерті батька навчався у Харківському колегіумі, який закінчив 1789 року.
Одразу ж по закінченні поступив урядником у Катеринославське козацьке військо у якому служив п'ять років. Два роки працював у Слобідсько-Українському губернському магістраті у Харкові. Потому повернувся на військову службу. 1798 року обійняв посаду квартирмейстера. Притягнутий до суду за звинуваченням у «розбазарюванні» казенного пороху, але виправданий.
Після звільнення з війська став бібліотекарем у графа О. К. Розумовського. Коли останній став попечителем Московського університету, то запропонував йому посаду правителя його особистої канцелярії.
Син Володимир (1826—1892).
- Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 156. — ISBN 978-966-00-0692-8.