Михайло Олександрович Берліоз — Вікіпедія
Михайло Олександрович Берліоз | |
---|---|
Творець: | Михайло Булгаков |
Твори: | Майстер і Маргарита |
Стать: | чоловічаd |
Рід занять: | письменник |
Роль виконує: | Данилов Михайло Вікторович |
Михайло Олекса́ндрович Берліо́з (рос. Михаи́л Алекса́ндрович Берлио́з) — персонаж роману Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита». Голова правління МАССОЛІТу (Московської асоціації літераторів).
…Приблизно сорокарічний, маленького зросту, темноволосий, вгодований, лисуватий, акуратно поголене обличчя.
Атеїст і пишається цим. Начитаний. До невіри в Бога привчав також молодого Івана Бездомного. З'являється на початку твору і після заперечення існування Бога чує пророцтво про свою власну загибель, яка й трапилася відразу. Потім з'являється під час святкування в Сатани, де Воланд п'є вино з його голови, яка перетворилася на чашу через невіру Берліоза в безсмертя.
Жив у неодноразово згаданій у романі комунальній квартирі за адресою Велика Садова, 302 біс. , кв. 50, відомій як «недобра квартира». Цілком відповідно до розрахованого Воландом гороскопу, мав відмінне здоров'я (не мав проблем до фатального вечора), був щасливий у справах (увів торгівлю до храму мистецтва), нещасний у шлюбі (дружина втекла від нього з балетмейстером), не мав дітей (єдиний спадкоємець — дядько в Києві, товариш Поплавський).
Михайла Олександровича в романі неодноразово плутають із композитором Гектором Берліозом.
Існує точка зору, що прототипом Берліоза був Леопольд Авербах[ru][1] - літературний критик, глава літературного угруповання РАПП. За іншою версією, прототипом став відомий пролетарський поет Дем'ян Бєдний[2][неавторитетне джерело].
Загибель Берліоза збігається в часі із загибеллю під трамваєм літературного критика Карла Курона (1898—1929, справжнє прізвище Ліцис), фанатичного прихильника партійного контролю над літературою[3]. Некролог про загибель Курона опубліковано, як окрему вкладку в «Літературній енциклопедії»[4], проте самого Курона практично відразу забуто і навіть не відзначено статтею в тій самій енциклопедії.
- ↑ Булгакова … топтали колись Афіногенов і Кіршон, його тваринною ненавистю ненавидів Авербах (ТРИ СОБЛАЗНА МИХАИЛА БУЛГАКОВА Архівна копія на сайті Wayback Machine.) Оригінальний текст (рос.)Булгакова … топтали когда-то Афиногенов и Киршон, его животной ненавистью ненавидел Авербах
- ↑ Булгаковская энциклопедия//Берлиоз Михаил Александрович. bulgakov.ru. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 3 лютого 2013.
- ↑ Загадка Берлиоза раскрыта? — Литературная Россия
- ↑ ФЭБ: К. Курон: [Некролог. — 1930 (текст)]