Михайлівці (Словаччина) — Вікіпедія

обец
місто

Михайлівці словац. Michalovce  [?] ±к:нп, засновані 1244 ±к:нп, засновані 1244
герб прапор
Місто Михайлівці
Основні дані
48°45′27″ пн. ш. 21°55′06″ сх. д.H G O
Країна	Словаччина
Край	Кошицький
Окрес	Михайлівці → SPARQL ←
Столиця для	Михайлівці
Перша згадка	1244 (Myhal)
Засновано	1244
Статус	з 1867 року
Місцевості	Врбовец[d], Q1322797?, Страняни і Мочараниd
Сусіди за кадастром  Страняни
Географічна зона	Східно-Словацька низовина (північна частина[d])[5] (низовина, геоморфологічний регіон)
Водойма	Лаборець (річка)
Висота над р.м.	114 м
Площа	52,81 км² (2023)[2]
Населення	35 584 (2023)[1]
· густота	676,59 осіб/км² (2023)[3]
Міста-побратими	Ярослав, Польща Вишков, Чехія Шаторальяуйхей, Угорщина Вільярреал, Іспанія Ужгород, Україна
Телефонний код	+421-056
Автомоб. ном.	MI
Поштовий індекс	07 101
Місцева влада
Вебсторінка	michalovce.sk
Приматор[6]	Вільям Захорчак словац. Viliam Záhorčák
Ідентифікатори і посилання
код LAU (NUTS)	SK0427522279[7]
OpenStreetMap	r2386541  ·R
GeoNames	724144
Транспорт, відстані
Автошляхи	18, 19, 582, 3744
До крайового центру
До Братислави
— фізична	361 км
Карта
Михайлівці (Словаччина) (Кошицький край)
Список пам'яток	Cultural heritage monuments in Michalovced
Джерела:
Vlastivedný slovník obcí na Slovensku. — Т. 2 K–R (2) Географічний словник Королівства Польського (VI)[8] Єврейська енциклопедія, Брокгауз — Ефрон
Михайлівці у Вікісховищі

Миха́йлівці (словац. Michalovce, Міха́ловце) — місто, громада, адміністративний центр округу Михайлівці, Кошицький край, східна Словаччина.

На околицях Михайлівців знаходиться озеро Земплінська Ширава. Кадастрова площа громади — 52,81 км. Протікає канал Прєвлака^[9].

У IX столітті територія Земплінського краю входила до складу Великої Моравії, з тих часів збереглись залишки дороманської ротонди. У XIII ст. територія Земпліна входить до складу Угорського королівства. Перша згадка про Михайлівці датується 1244 роком, як про поселення Михаль. У 1867 році Михайлівці отримали статус міста і вони стали районним центром.

26 листопада 1944 до міста увійшли війська 4-го Українського фронту.

3 серпня 1962 р. тут помер сотник УГА Зенон Носковський, і був похований на місцевому цвинтарі^[10].

Населення — 39 151 особа (за оцінкою на 31 грудня 2017 р.)

Особливістю Михайлівців є те, що чверть населення є православними та греко-католиками.

• Палац (зараз Земплинський музей)
• Залишки дороманської ротонди
• Пам'ятник А.Добрянському (встановлений на пропозицію Олександра Волошиновича до 10-річчя Чехо-Словацької республіки)^[11]

• Готичний римо-католицький костел св. Марії з 14 століття, перебудований у половині XVIII століття в стилі бароко, головний вівтар з 1720 року в стилі бароко перенесений з єзуїтського костела в Ужгороді в кінці XVIII століття,
• Греко-католицький костел Різдва Пресвятої Богородиці з 1787 року в стилі бароко-класицизму, з 1963 року національна культурна пам'ятка,
• Греко-католицький костел святого Архангела Михаїла в мікрорайоні Тополяни, з XVIII століття, у «візантійському стилі».
• Греко-католицький костел зіслання Святого Духа з 1935 року в неовізантійському стилі, архітектор Володимир Січинський, належить редемптористам
• Православний кафедральний собор святих рівноапостолів Кирила і Мефодія Михалівської єпархії, з XX століття, у «візантійському стилі».

Спортивний колектив міста жіноча гандбольна команда «Ювента» є триразовий чемпіон Словаччини.

• www.michalovce.sk — офіційний сайт міста
• Michalovce - …. e-obce.sk ((словац.)) . :

населення • історія • природа • культура

• дані про національний склад населення на сайті Статистичного уряду Словаччини [Архівовано 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.].
• дані про конфесійний склад населення на сайті Статистичного уряду Словаччини.
• дані про мовний склад населення на сайті Статистичного уряду Словаччини [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.].

Це незавершена стаття з географії Словаччини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.