Михед Олександр Павлович — Вікіпедія

Михед Олександр Павлович
Народився21 квітня 1988(1988-04-21) (36 років)
Ніжин, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Країна Україна
Місце проживанняКиїв
Діяльністьписьменник, культуролог
Галузьукраїнська література[1] і культурологія[1]
Alma materКНУ імені Тараса Шевченка
Науковий ступінькандидат філологічних наук
Знання мовукраїнська[1]
ЗакладІнститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України

Михед Олександр Павлович (нар. 21 квітня, 1988, Київ) — український письменник, культуролог, куратор мистецьких проєктів.

Біографія

[ред. | ред. код]

Олександр Михед народився у 1988 році. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Кандидат філологічних наук. На сьогодні[коли?] є співробітником Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.

Автор численних публікацій (понад 150) у провідних українських ЗМІ (від «Дзеркала тижня» й «Кореспондента» до «Українського тижня» і «Сучасності») та виданнях Німеччини, Сербії, Польщі, Чехії.

Живе та працює в Києві.

Мистецька діяльність

[ред. | ред. код]

Художня книга «АмнезіЯ», що вийшла друком 2013 р. у видавництві «Електрокнига» стала підґрунтям для «АмнезіЯ project: відкрита платформа» — літературно-мистецького мультимедійного проєкту, в якому Олександр Михед був куратором. Проєкт увійшов у сімку найкращих проєктів світу, за версією фестивалю «SOUNDOUT!» (м. Берлін).

Автор нон-фікшн дослідження про історію реаліті-шоу і вплив реального телебачення на стрим-трансляції Майдану «Бачити, щоб бути побаченим: реаліті-шоу, реаліті-роман та революція онлайн», опублікованого у видавництві «ArtHuss» 2016 р.

Гід центру сучасного мистецтва PinchukArtCentre.

Поєднує у своїй багатовимірній діяльності теоретичні дослідження з мистецькими практиками. Ставить за мету створити цілісне бачення сучасної масової культури: література — кінематограф — мистецтво.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
Письменник Олександр Михед з книгою «Бачити, щоб бути побаченим». Фото Богдана Кутєпова для hromadske.ua

Цитати

[ред. | ред. код]
  • «Переконаний, що кожен може написати одну захопливу книжку про своє життя. От питання тільки в тому, чи зможе цей хтось написати другу, третю та наступні.»
  • «Насправді я не бачу особливої різниці у написанні книжки, режисуванні спектаклю чи куруванні виставки. Так чи інакше, це — розповідання історії та розташування знаків у часі і просторі.»
  • «Немає жодної можливості убезпечити себе від „Великого брата“, ми самі ним стали.»[6] 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Чеська національна авторитетна база даних
  2. На Форумі видавців у Львові презетують книгу Олександра Михеда про реаліті-шоу. hromadske.ua. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 18 жовтня 2016.
  3. ​«Я змішаю твою кров із вугіллям» Олександра Михеда: Рай для тубільців «українського Сходу». LB.ua. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 9 серпня 2020.
  4. ​«Котик, Півник, Шафка»: символи незламності українців на сторінках казки для всієї родини від Олександра Михеда.
  5. ​Олександр Михед про книгу «Позивний для Йова».
  6. «Бачити, щоб бути побаченим» — авторська колонка Олександра Михеда. hromadske.ua. Архів оригіналу за 30 жовтня 2016. Процитовано 18 жовтня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]