Мова програмування п'ятого покоління — Вікіпедія

Мова програмування п'ятого покоління (англ. Fifth-generation programming language, скор. 5GL) - мова програмування, заснована на вирішенні проблем із використанням обмежень цієї програми, а не за допомогою прямого втручання програміста.[1][2] Більшість обмежених, логічних мов програмування і деяких декларативних - мови п'ятого покоління.

Хоча мова програмування четвертого покоління призначена для побудови конкретних програм, для п'ятого покоління створені мови, щоб зробити комп'ютер автономним у вирішенні проблеми без участі програміста. Таким чином, програмісту потрібно тільки турбуватися про те, які проблеми мають бути вирішені і які умови повинні бути виконані, не турбуючись про те, як здійснювати планове або алгоритмічне їх вирішення. Мова п'ятого покоління використовується, в основному, в дослідженнях штучного інтелекту. Prolog, OPS5 і Mercury є прикладами мови п'ятого покоління мов.[3]

Ці типи мов були також побудовані на Lisp, багато з них беруть початок із лісп-машини, такі як ICAD, KL-ONE.

У 1980-х рр. мова програмування п'ятого покоління вважалася хвилею майбутнього, і дехто пророкував, що вона замінить всі інші мови для розробки системи, за винятком мов низького рівня. З 1982 по 1993 рік Японія провела багато досліджень і вклала багато грошей в свій п'ятий проект покоління комп'ютерних систем, сподіваючись створити масивну комп'ютерну мережу за допомогою цих інструментів.[4][5] Однак, після того, як більшість програм були побудовані, недоліки підходу стали більше ніж очевидними. Процес показав, що визначення конкретної проблеми, яка випливає через пошук ефективного алгоритму рішення - складне і важке завдання. Це важливий крок, який поки не може бути автоматизований, і як і раніше вимагає втручання програміста-людини.[6]

Сьогодні, мова програмування п'ятого покоління, загалом, є гіпотетичним можливим рівнем комп'ютерної мови. Хоча зустрічаються постачальники програмного забезпечення, які стверджують, що їхні програми відповідають візуально вимогам «програмування» 5GL концепції.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Generation languages. Архів оригіналу за 4 липня 2017. Процитовано 17 січня 2012.
  2. ↑ Fifth Generation (Programming) Language (5GL). Архів оригіналу за 13 січня 2012. Процитовано 17 січня 2012.
  3. ↑ GENERATION COMPUTERS by Richard Grigonis. Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 17 січня 2012.
  4. ↑ Richard Grigonis. "FIFTH-GENERATION COMPUTERS". Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 17 січня 2012.
  5. ↑ Association for Logic Programming (ALP). Архів оригіналу за 1 травня 2009. Процитовано 17 січня 2012.
  6. ↑ The Fifth Generation Project in Japan. Архів оригіналу за 16 січня 2012. Процитовано 17 січня 2012.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Soucek, Branko & The IRIS group, 1992, Dynamic, Genetic, and Chaotic Programming: The Sixth-Generation (Sixth Generation Computer Technologies). New York: John Wiley & Sons, Inc.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Мова_програмування_п%27ятого_покоління