Мови Донецької області — Вікіпедія

Мовний склад Донецької області характеризується переважанням російської мови як декларованої рідної (74,9% у 2001 р.) та постійним зменшенням питомої ваги української мови у більшість міжпереписних періодів XX ст., включно з 1989–2001 рр, що вирізняє її від більшості інших регіонів України.

За даними останнього перепису населення найбільш поширеними рідними мовами Донецької області були російська (3615 461 осіб, 74,9%), українська (1163 085, 24,1%), вірменська (6 287, 0,13%), білоруська (4 842, 0,10%) та грецька (4 209, 0,09%).[1]

Розселення мовних груп в межах області має певні особливості. Російська мова найбільше переважає у східній, центральній та південній частинах області, особливо в містах, українська найбільш поширена у північній та західній частинах, особливо у селах.

Історична динаміка

[ред. | ред. код]
Мовні групи Російської імперії за переписом 1897 р. (повіти та міста з переважанням українськомовного населення жовтим)
Найпоширеніша рідна мова в районах Української РСР за даними перепису 1926 р.

Рідна мова

[ред. | ред. код]

Динаміка рідної мови населення Донецької області за даними переписів:

1897[2] 1959[3] 1970[4] 1979[5] 1989[6] 2001[7]
українська ~53% 44,4% 37,9% 32,2% 30,6% 24,1%
російська ~25% 54,1% 60,6% 66,5% 67,7% 74,9%
інша ~22% 1,5% 1,5% 1,3% 1,7% 1,0%

Динаміка поширеності української як рідної мови серед українців Донецької області за даними переписів:

мова 1959[8] 1970[4] 1979[9] 1989[6] 2001[10]
все населення 79,9% 70,5% 62,4% 59,5% 41,2%
міське населення 65,4% 55,2% 35,7%
сільське населення 94,2% 87,4% 78,5%

Етнолінгвістичні групи

[ред. | ред. код]

Динаміка чисельності основних етнолінгвістичних груп населення області за даними переписів 1970–2001 рр.[4][9] [6][10]

національність рідна мова 1970 1979 1989 2001
українці українська 1 831 910 1 636 176 1 603 339 1 129 650
українці російська 764 795 986 116 1 087 509 1 612 243
росіяни російська 1 973 061 2 211 992 2 301 245 1 818 201
росіяни українська 14 000 13 272 13 034 24 785
інші російська 227 340 226 022 205 096 185 017
інші українська 7 905 7 137 6 809 8 650
інші інша 72 968 69 568 90 353 47 017

Динаміка питомої ваги основних етнолінгвістичних груп населення області за даними переписів 1970–2001 рр.[4][9][6][10]

національність рідна мова 1970 1979 1989 2001
українці українська 37,4% 31,8% 30,2% 23,4%
українці російська 15,6% 19,1% 20,5% 33,4%
росіяни російська 40,3% 42,9% 43,3% 37,7%
росіяни українська 0,3% 0,3% 0,2% 0,5%
інші російська 4,6% 4,4% 3,9% 3,8%
інші українська 0,2% 0,1% 0,1% 0,2%
інші інша 1,5% 1,4% 1,8% 1,0%

Перепис 2001

[ред. | ред. код]
Найпоширеніша рідна мова у містах і сільрадах Донецької області за переписом 2001 р.
Частка населення, що назвало рідною мовою українську у районах (з містами) Донецької області за переписом 2001 р.
Частка населення, що назвало рідною мовою російську у районах (з містами) Донецької області за переписом 2001 р.

Рідна мова населення адміністративних одиниць Донецької області за переписом населення 2001 р.[11]

українська російська вірменська білоруська грецька
Донецька область 24,1 74,9 0,1 0,1 0,1
Донецьк (міськрада) 11,1 87,8 0,1 0,1
м. Авдіївка 12,5 87,2 0,1 0,1
Бахмут (міськрада) 35,2 63,6 0,2 0,1
м. Вугледар 28,2 70,8 0,1
Горлівка (міськрада) 15,2 83,9 0,1 0,1
Дебальцеве (міськрада) 21,5 77,3 0,1
Торецьк (міськрада) 21,3 78,2 0,1 0,1
Мирноград (міськрада) 25,9 71,9 0,1 0,1
Добропілля (міськрада) 39,3 60,2 0,2
Докучаївськ (міськрада) 28,0 71,5 0,1 0,1
Дружківка (міськрада) 35,0 63,8 0,4 0,1
Єнакієве (міськрада) 13,6 85,7 0,1 0,1
Жданівка (міськрада) 11,7 87,4 0,3 0,3
Маріуполь (міськрада) 9,9 89,5 0,1 0,1 0,2
м. Хрестівка 16,9 82,4 0,1 0,2
м. Костянтинівка 21,0 78,1 0,5 0,1
Краматорськ (міськрада) 35,6 63,3 0,3 0,1
Покровськ (міськрада) 37,1 62,2 0,2 0,1
Лиман (міськрада) 70,4 29,1 0,2
Макіївка (міськрада) 12,4 86,6 0,1 0,1
м. Новогродівка 29,8 69,2 0,1
Селидове (міськрада) 26,0 73,0 0,2 0,1
Слов'янськ (міськрада) 43,8 54,6 0,2 0,1
Сніжне (міськрада) 15,3 83,6 0,1 0,1
Чистякове (міськрада) 15,7 83,4 0,1 0,2
Харцизьк (міськрада) 16,1 83,0 0,1 0,1
Шахтарськ (міськрада) 22,5 76,3 0,1 0,2
м. Ясинувата 27,2 72,4 0,1 0,1
Олександрівський район 89,5 10,0 0,1 0,1
Амвросіївський район 43,5 55,8 0,2 0,1
Бахмутський район 72,2 26,2 0,2 0,2
Великоновосілківський район 50,3 47,4 0,1 0,1 1,4
Волноваський район 58,5 40,4 0,2 0,1 0,5
Нікольський район 31,1 67,4 0,2 0,1 0,7
Добропільський район 88,6 10,9 0,2 0,1
Костянтинівський район 69,8 29,4 0,2 0,2
Покровський район 74,1 25,5 0,1
Лиманський район 82,2 17,0 0,1
Мар'їнський район 56,5 43,0 0,1 0,1
Новоазовський район 40,2 59,3 0,1 0,1
Мангушський район 22,4 76,6 0,2 0,1 0,6
Слов'янський район 83,2 15,6 0,1 0,1
Старобешівський район 17,1 81,8 0,1 0,6
Бойківський район 39,9 57,2 0,1 0,1 1,7
Шахтарський район 53,4 46,3 0,1 0,1
Ясинуватський район 41,0 58,2 0,1 0,1

Перепис 1989

[ред. | ред. код]

За переписом населення 1989 р. основними мовами Донецької області були:[6]

мова кількість частка
російська 3 593 850 67,66%
українська 1 623 182 30,56%
білоруська 24 134 0,45%
грецька 15 923 0,30%
татарська 14 108 0,27%
інша 40 584 0,76%

Російську мову назвали рідною 67,7% населення області, зокрема 71,2% міського та 35,3% сільського. Етнічні росіяни складали тільки 64% російськомовного населення, 36% (1,29 млн осіб) були представниками інших національностей. Російську назвали рідною 99,4% росіян, 93,5% євреїв, 79,0% греків, 67,8% білорусів, 52,9% молдаван, 48,1% татар, 40,4% українців.[6]

Українську мову назвали рідною 30,6% мешканців області, 27,1% міського населення та 62,1% сільського, зокрема серед українців - 59,5% (у містах - 55,2%, у селах - 87,4%). Етнічні українці складали 98,8% україномовного населення області.[6]

Перепис 1979

[ред. | ред. код]

За переписом населення 1979 р. основними мовами Донецької області були:[9]

мова кількість частка
російська 3 424 130 66,48%
українська 1 656 585 32,16%
білоруська ~ 22 000 0,43%
татарська ~ 14 000 0,27%

Російську мову назвали рідною 99,4% росіян, 95,3% євреїв, 89,7% греків, 69,8% білорусів, 55,7% молдаван, 47,1% татар, та 37,6% українців. Етнічні росіяни складали 64,6% російськомовного населення, 35,4% (1,21 млн осіб) були представниками інших національностей.[9]

Перепис 1970

[ред. | ред. код]

За переписом населення 1970 р. основними мовами Донецької області були:[4]

мова кількість частка
російська 2 965 196 60,61%
українська 1 853 815 37,89%
білоруська ~ 26 000 0,53%
татарська ~ 17 000 0,35%
грецька ~ 5 500 0,11%
інша 14 500 0,30%

Російську мову назвали рідною 60,6% населення області, зокрема 65,4% міського та 27,5% сільського. Етнічні росіяни складали 66,5% російськомовного населення, 33,5% (0,99 млн осіб) були представниками інших національностей. Російську назвали рідною 99,3% росіян, 94,3% євреїв, 91,9% греків, 65,9% білорусів, 55,7% молдаван, 39,2% татар, та 29,5% українців.[4]

Українську мову назвали рідною 37,9% мешканців області, 33,1% міського населення та 71,4% сільського, зокрема серед українців — 70,5% (у містах — 65,4%, у селах — 94,2%). Етнічні українці складали 98,8% україномовного населення області.[4]

Перепис 1897

[ред. | ред. код]
Мовний склад населення Катеринославської губернії у 1897 р.

Рідна мова населення східних повітів Катеринославської губернії за переписом 1897 р.[12][13]

Бахмутський
повіт
Маріупольський
повіт
населення 332 478 254 056
українська 58,2% 46,1%
російська 31,2% 14,0%
грецька 0,0% 19,0%
німецька 3,8% 7,5%
єврейська 2,8% 4,1%
молдавська 1,9% 0,0%
польська 0,6% 0,2%
інша 1,5% 9,1%

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Таблиця: 19A050501_02. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою (0,1). Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 18 березня 2022.
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 7 лютого 2015. Процитовано 28 серпня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. В.М. Кабузан - Украинцы в мире. Динамика численности и расселения 20-е годы XVIII века - 1989 год. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 28 серпня 2014.
  4. а б в г д е ж Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
  5. Численность и состав населения СССР: по данным Всесоюзной переписи населения 1979 года. Центральное статистическое управление СССР, 1984
  6. а б в г д е ж Перепис 1989. Розподіл населення за національністю та рідною мовою (0,1). Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 18 березня 2022.
  7. Про кількість та склад населення Донецької області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Архів оригіналу за 17 травня 2015. Процитовано 28 серпня 2014.
  8. Україномовне та російськомовне населення: чисельність та структура. Частина 2. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
  9. а б в г д Численность и состав населения СССР: по данным Всесоюзной переписи населения 1979 года. Центральное статистическое управление СССР, 1984
  10. а б в Всеукраїнський перепис населення 2001. Розподіл населення за національністю та рідною мовою. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 28 серпня 2014.
  11. Розподіл населення регіонів України за мовою спілкування у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 28 серпня 2014.
  12. Первая Всеобщая перепись населения Российской империи 1897 года. Бахмутський уезд. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.
  13. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Мариупольский уезд. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 28 серпня 2014.