French
DeutschМодринь — Вікіпедія
Село  Координати 50°41′00″ пн. ш. 23°54′00″ сх. д. / 50.683333333333° пн. ш. 23.9° сх. д.
|
Модринь[2] (пол. Modryń) — село в Польщі, у гміні Мірче Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 266 осіб (2011[1]).
1406 року вперше згадується православна церква в селі[2].
За королівською люстрацією 1589 р. Модринь — село округи Тишівців Белзького повіту Белзького воєводства: у володінні Лапковського налічувалось 1/2 лану оброблюваної землі, у володінні Івана Чемерницького налічувалось 2 лани оброблюваної землі, 1 загородник і 4 коморники, у володінні Холойовського налічувався 1 лан оброблюваної землі.[3]
У 1740 р. збудована церква Покрови коштом Розалії Вільги[4]. В 1920 р. польська влада закрила церкву.
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[5].
Село постраждало під час боїв Першої світової війни між російською та австро-угорською арміями[6]. Внаслідок бойових дій та російської евакуації влітку 1915 року місцевого українського православного населення вглиб Російської імперії, було спалено господарський двір, залишилося лише 4 господарів-селян[6].
У 1921 році село входило до складу гміни Мірче Грубешівського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[7].
У липні-серпні 1938 року польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші знищила місцеву православну церкву[2].
У 1943—1944 роках польські шовіністи вбили в селі 77 українців[8].
1-5 липня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила зі села на приєднані до Польщі північно-західні терени 2 українців[9]. У селі залишилося 202 поляки[9].
У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.
За даними перепису населення Польщі 1921 року в селі налічувалося 90 будинків (з них 6 незаселених) та 504 мешканці, з них[7]:
- 248 чоловіків та 256 жінок;
- 402 православні, 65 римо-католиків, 37 юдеїв;
- 363 українці, 104 поляки, 37 євреїв.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][10]:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 144 | 28 | 100 | 16 |
| Жінки | 122 | 20 | 72 | 30 |
| Разом | 266 | 48 | 172 | 46 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Модринь
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 145.
- ↑ Aleksander Jabłonowski, Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1, Warszawa 1901, s. 213. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 10 лютого 2018.
- ↑ Церква Покрови.
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
- ↑ а б І. К. Знищеннє українських земель // Вістник Союза визволення України. — Відень, 24.10.1915. — Число 39-40. — С. 1-2.
- ↑ а б Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 33. Архів оригіналу за 27 липня 2020. (пол.)
- ↑ Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки). Наше слово. 2 жовтня 2014. Процитовано 27 грудня 2022.
- ↑ а б Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 421. (пол.)
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- Modryń // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 572. (пол.)
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
Адміністративний центр: Мірче | ||
| Села | Америка • Андріївка • Борсук • Верешин • Вишнів • Гурка-Заблоце • Домброва • Крилів • Ласків • Малків • Малкув-Колонія • Мірче • Модринець • Модринь • Моложів • Моложув-Колонія • М'ягке • М'ягке-Колонія • Пригоріле • Радостів • Руликувка • Смолигів • Старе Село • Тучапи • Шиховичі |  |
| Поселення | ||
