Мокротиння — Вікіпедія

Мокроти́ння, або мокро́та, або харкотиння^[1][2][3] (лат. sputum) — секрет трахеобронхіального дерева, що виділяється при кашлі та відхаркуванні з домішками секрету слизової оболонки носа та слини. Є симптомом багатьох захворювань респіраторної системи.

До складу мокроти можуть входити:

• Деякі кристалічні мінерали,
• слиз,
• серозна рідина,
• клітини крові,
• частинки епітелію дихальних шляхів,
• елементи розпаду тканин,
• мікроорганізми,
• зрідка паразитичні черви та їх яйця.

Дослідження характеру мокротиння (колір, консистенція, запах) може допомогти в діагностиці порушень роботи дихальної системи. Наявність неприємного гнильного запаху мокроти (вона зазвичай не має запаху) може свідчити про гнильний розпад тканин (гангрена, рак) або про розвиток мікрофлори в мокротинні через її застій у порожнинах. Чорний колір мокротиння свідчить про наявність у ньому вугільного пилу (пневмоконіоз), яскраво-жовтий колір свідчить про надмір еозинофілів при бронхіальній астмі, зелений або жовтуватий колір може свідчити про наявність бактеріальної інфекції, білий — вірусної. При лобарній плевропневмонії мокротиння набуває іржавого кольору. Водночас наявність у ньому окремих вкраплень крові при сильному кашлі вважається нормальною.

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (березень 2019)

• МОКРОТИННЯ [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з медицини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.