Молекулярний мотор — Вікіпедія

Молекулярні мотори — біологічні молекулярні машини, діяльність яких забезпечує рух молекулярних об'єктів в живих організмах чи у спеціально створених середовищах. Загалом кажучи, мотор (двигун) визначається як пристрій, що споживає енергію в будь-якій формі і перетворює її на рух або механічну роботу^[1]. Наприклад, багато заснованих на білках молекулярних моторів використовують хімічну енергію, що вивільняється за рахунок гідролізу АТФ. Інші білкові мотори використовують електричну енергію, що отримується за рахунок утворення різниці концентрацій іонів з двох боків клітинної або мітохондріальної мембрани^[2]. За енергійною ефективністю ці мотори дуже часто трапляються кращими за зараз доступні штучні двигуни. Одна важлива різниця між молекулярними і макроскопічними моторами полягає в тому, що молекулярні мотори діють в оточеннях, де теплові коливання істотні в порівнянні із направленим рухом мотора.

• Молекулярні ротори
• Моторні білки

• Nobutaka Hirokawa, Shinsuke Niwa, Yosuke Tanaka (2010), Molecular Motors in Neurons: Transport Mechanisms and Roles in Brain Function, Development, and Disease, Neuron, 68 (4): 610—638, doi:10.1016/j.neuron.2010.09.039, ISSN 0896-6273(англ.)

Це незавершена стаття з молекулярної біології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.