Мороз Олександр Сергійович — Вікіпедія
Мороз Олександр Сергійович | |||
---|---|---|---|
Майор | |||
Загальна інформація | |||
Alma Mater | Харківський інститут танкових військ | ||
Військова служба | |||
Приналежність | Україна | ||
Вид ЗС | Сухопутні війська | ||
Рід військ | Танкові війська | ||
Формування | |||
Війни / битви | |||
Командування | |||
| |||
Нагороди та відзнаки | |||
Олекса́ндр Сергі́йович Моро́з — майор Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Батько його, Сергій Ілліч, військовий, об'їздив чимало гарнізонів СРСР. Закінчив навчання в Харківському танковому інституті. В 1-й танковій бригаді з 2005 року.
12 лютого 2015 року, під час боїв за Дебальцеве, рота 1-ї танкової бригади капітана Олександра Мороза була направлена в район Логвинового. В ній з п'яти танків Т-64БМ «Булат» на завдання вийшли три. Навідник у танку Олександра — старший сержант Федір Матюша. Танки вийшли з села Луганського і прикривали лівий фланг сил 30-ї бригади, що йшли на Логвинове. Українські танкісти у 20-хвилинному бою ліквідували щонайменш 3 російських Т-72 5-ї танкової бригади РФ.[1]
Восени 2015 року вже у званні майора був призначений командиром 3-го танкового батальйону у складі 1-ї бригади[2]. За неперевіреними даними, у грудні 2015 року був призначений командиром відновленої 62-ї омбр.
За значні успіхи у захисті Батьківщини Мороз О.С був нагороджений орденом Богдана Хмельницького 2 ступеня[3].
«За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни» нагороджений:
- орденом Богдана Хмельницького III ступеня (4.12.2014).
- орденом Богдана Хмельницького II ступеня (21 березня 2016)[3]
Зовнішні зображення | |
---|---|
Портрет Северина Наливайка роботи Наталі Павлусенко, в основу якого покладено вигляд Олександра Мороза. |
У 2016 році військова журналістка Вікторія Ясинська представила серію фотопортретів під назвою «Портрет солдата», один з моделей якої став майор Мороз. Виставка була представлена у багатьох містах України: Полтаві, Житомирі, Києві[4][5][6], рідному Чернігові[7] та інших. Пізніше на основі цього фотопортрету українська художниця, яка займається реконструкцією портретів історичних діячів, Наталя Павлусенко, зробила портрет прославленого козацького ватажка Северина Наливайка[8].
- ↑ Цензор.НЕТ. АЛЕКСАНДР МОРОЗ, 1-Я ТАНКОВАЯ БРИГАДА: "ТРИ МОИХ "БУЛАТА" СОЖГЛИ ТРИ Т-72 В ЛОГВИНОВО В ОДНОМ БОЮ". Цензор.НЕТ (ru-RU) . Архів оригіналу за 14 квітня 2020. Процитовано 13 липня 2017.
- ↑ 3-му танковому батальйону потрібен автомобіль і тепловізор для виконання завдань у зоні АТО [Архівовано 13 вересня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ а б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №103/2016 Про відзначення державними нагородами України. Адміністрація Президента України. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 21 березня 2016 року.
- ↑ Військова журналістка Віка Ясинська презентувала у Полтаві виставку фоторобіт «Портрет солдата» (ФОТО). Новини Полтавщини. 15 червня 2017. Процитовано 18 січня 2024.
- ↑ На виставці у Коростені представили 40 фотопортретів учасників АТО. Житомир.info. 13 липня 2016. Процитовано 18 січня 2024.
- ↑ Фотовиставка Віки Ясинської «Портрет солдата». Київський національний університет імені Тараса Шевченка. 17 серпня 2017. Процитовано 18 січня 2024.
- ↑ Відкрилася експозиція в рідному місті бійця Олександра Мороза. Управління освіти і науки Чернігівської обласної державної адміністрації. Процитовано 18 січня 2024.
- ↑ Гетьман Северин Наливайко. Особистий сайт Наталі Павлусенко. Процитовано 18 січня 2024.
- Указ Президента України від 4 грудня 2014 року року № 915/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- Гаряче серце капітана Мороза [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Олександр Мороз. Сайт недержавної нагороди «Народний Герой України». Процитовано 18 січня 2024.
- Інтерв'ю
- Олег Сушинський (2 грудня 2017). Танковий ас Олександр Мороз. Інформагентство RIA (Козятин). Процитовано 18 січня 2024.