Мосі — Вікіпедія

Мосі
Mossi
Вождь у традиційному одязі, Буркіна-Фасо
Кількістьпонад 6 млн чол.
АреалБуркіна-Фасо Буркіна-Фасо
Гана Гана
Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар
Близькі домампрусі, дагомба
Моваморе
Релігіятрадиційні культи (Анімізм)
мусульмани-суніти

Мо́сі (моссі, моісі, мосе) — народ гур у Західній Африці.

Розселення, чисельність, мова й релігія

[ред. | ред. код]

Мосі проживають у центральних районах Буркіна-Фасо (4 млн осіб), на північному заході Гани (2,1 млн осіб) та Кот-д'Івуарі (0,12 млн осіб), невеликі групи в Малі та Того. Загальна чисельність — 6,3 млн осіб.

Мова мосі — море підгрупи гур нігеро-конголезької групи конго-кордофанської мовної сім’ї.

Частина мосі — мусульмани-суніти; більшість додержується традиційних культів.

Історія, господарство й суспільство

[ред. | ред. код]

Історично мали ряд державних утворень у період ХІXIX століть. Наприкінці XIX століття були підкорені французькими колонізаторами. Сьогодні мосі — провідна нація Буркіна-Фасо. Ім’ям однієї з субетнічних груп мосі названо столицю країни — місто Уагадугу.

Основні господарські заняття мосі — хліборобство (просо, сорго, кукурудза, арахіс, рис тощо), скотарство, птахівництво (кури та цесарки), риболовство. Хліборобство інтенсивне, з використанням добрив. Поширене відхідництво на какао плантації. Ремесла — лиття металів, виробництво залізних знарядь праці, лозоплетіння.

Соціальна організація мосі — розвинута родоплемінна структура; племена управлялися верховним правителем моронаба.

Традиційне селище, Дуртенґа, Буркіна-Фасо

Культура

[ред. | ред. код]

У мосі переважно компактні поселення. Житла глинобитні, круглі з конічними солом'яними стріхами, обнесені разом з господарськими спорудами тином.

Одяг — у чоловіків довгі бавовняні накидки, у жінок кусні матерії, обернуті навколо стегон. Численні різномантіні головні убори й зачіски.

Основу раціону мосі складають каші, на зразок фуфу. Національна кухня насичена гострими спеціями, велика кількість підлив, паст і соусів. З напоїв — молоко й пальмове вино.

Традиційними для мосі є вірування в надприродні сили (зілі) та магія. Зберігається музичний, танцювальний, пісенний і казковий фольклор.

Див. Також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Народы мира. Историко-этнографический справочник., М., 1988, стор. 313-314 (рос.)
  • Андрианов Б. В., Попов В. А. Моси // Народы и религии мира., М.: «Большая Российская Энциклопедия», 1999. стор. 598 (рос.)