Моховик зелений — Вікіпедія

? Моховик зелений
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Гриби (Fungi) Підцарство: Вищі гриби (Dikarya) Відділ: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota) Клас: Agaricomycetes Порядок: Boletales Родина: Болетові (Boletaceae) Рід: Моховик (Xerocomus) Вид: Моховик зелений
Біноміальна назва
Xerocomus subtomentosus (L.) Quél. (1888)
Синоніми
Boletus subtomentosus
Посилання
Вікісховище: Xerocomus subtomentosus EOL: 39997205 MB: 121483 IF: 121483

Моховик зелений (Boletus subtomentosus L. ex Fr. Xerocomus subtomentosus (L. ex FY.) Quél.)

Місцеві назви — сухогриб повстистий. З родини болетових — Boletaceae.

Шапка 3-10 см у діаметрі, напівсферична, потім опукло-розпростерта, з підгорнутим пізніше опущеним краєм, сірувато- або оливкувато-жовтувато-коричнювата, бурувата, суха, матова, тонкоповстиста; з віком майже гола, іноді в центрі тріщинувата. Шкірка не знімається. Пори жовті, з віком зеленкувато-жовті або коричнюваті, кутасті, з нерівними краями, від дотику у вологу погоду трохи синіють. Спори жовтуваті, 12-14 Х 5-5,5 мкм. Ніжка 5-10(12) Х 1-2(3) см, щільна, жовта, іржаво-коричнювата, гола або зернисто-волокниста, іноді з невиразною темною сіточкою. М'якуш у шапці білий, білуватий, у ніжці жовтуватий, під шкіркою червонуватий, при розрізуванні на повітрі не змінює кольору або іноді на короткий час трохи синіє, з приємним смаком і запахом.

Поширений в Євразії, Північній Америці та Австралії. В Україні поширений всюди. Росте у хвойних і листяних лісах. Збирають у червні — листопаді.

Добрий їстівний гриб. Використовують свіжим, про запас сушать.

Підмошник, під'яєшник, губа козяча, сітник, заячий боровик.

• Моховик різнобарвний
• Моховик тріщинуватий
• Моховик жовто-бурий

• Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Козьяков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 82—83.
• Фотинюк, Фелікс Іванович. Гриби. — Львів : Книжково-журнальне видавництво, 1961. — 184 с.