Мрійники (фільм) — Вікіпедія

Про однойменний радянський фільм 1934 року див. «Мрійники»

Мрійники
The Dreamers
Жанр	драма мелодрама
Режисер	Бернардо Бертолуччі
Продюсер	Геркулес Беллвілл Джон Бернард Джеремі Томас
Сценарист	Гілберт Едер
На основі	The Holy Innocentsd[1]
У головних ролях	Майкл Пітт Ева Грін Луї Гаррель Робін Ренуччі Анна Чанселлор Флоріан Кадіу
Оператор	Фабіо Чанкетті
Монтаж	Джакопо Куадрі
Художник	Jean Rabassed
Кінокомпанія	Recorded Picture Companyd
Дистриб'ютор	TFM Distributiond
Тривалість	116 хв.
Мова	Англійська
Країна	Італія  Франція  Велика Британія
Рік	2003
Дата виходу	1 вересня 2003
Кошторис	15 000 000
Касові збори	14 321 576
IMDb	ID 0309987
foxsearchlight.com/thedreamers/
Мрійники у Вікіцитатах

«Мрійники» (англ. The Dreamers) — фільм 2003 року італійського режисера Бернардо Бертолуччі.
Слоган «Разом — усе можливо. Разом — ніщо не заборонено.»

Дія картини відбувається у Франції в Парижі травня 1968 р., коли під час європейської контркультурної революції студенти будували барикади.

Молодий американець Метью (Пітт) приїздить до Парижа, де знаходить друзів — Ізабель (Ева Грін) та її брата Тео (Гаррель). Трійця юних мрійників за відсутності батьків влаштовує дивовижну кіноманську гру: у них — своя реальність, свій світ — світ кіно. Дні і ночі безперервно вони дивляться фільми і не виходять з дому …

Кіно стало їхнім життям. Спочатку це просто захоплення, потім — складна павутина психологічних і сексуальних відносин. Тим часом, безлади на вулицях Парижа досягають своєї кульмінації …

Перший проект сценарію був адаптацією Гілбертом Адером^[en] свого власного роману «Мрійники» (англ. The Holy Innocents). Під час попереднього виробництва, Бертолуччі вніс зміни: він пропустив гомосексуальний вміст — сцени з роману, які зображують секс Меттью і Тео — він вважав, що їх «занадто багато».

Спочатку роль Метью була запропонована Леонарду Ді Капріо і Джейку Джилленголу; Ді Капріо відмовився, тому що він був зайнятий у попередньому виробництві з Авіатор, а Джилленгол — відмовився через наявність оголених сцен. Бертолуччі спочатку думав, що Майкл Пітт не підходить для ролі і взяв іншого актора, але потім змінив свою думку і дав Пітту роль якраз перед початком зйомок.

Поєднавши дві свої найулюбленіші теми — еротика і революція, — Бертолуччі досяг досить цікавого результату, який є якщо й не творчою перемогою, то принаймні яскравим кінотвором, що змусив світ згадати про 62-річного маестро.

Звичайно ж, це не шедевр рівня «Конформіста» та «Останнього танго в Парижі», і у ньому немає роздумів про роль індивідууму в історії, як у «Двадцятому столітті» або «Останньому імператорі».

Персонажі нового фільму видатного італійського режисера — люди цілком пересічні: їх напівдитячий бунт, «міні-революція» зводиться до життя втрьох у батьківській спальні. Однак Бертолуччі, без жодних ілюзій ставлячись до своїх героїв, все ж таки дозволяє собі у розповіді про молодість, анархію і кіно певну дозу романтики. «Без наївних і часто саморуйнівних бунтів 60-х не було б того рівня свобод особистості, що є зараз, не було б подальших культурних та соціальних змін у суспільстві», — вважає класик світового кіно.

• 2004
  • 3 премії Срібна стрічка Національного синдикату кіножурналістів Італії Нагороди: Найкращий режисер (Бернардо Бертолуччі), Найкращий постановник (Фабіо Чанкетті), Найкращий монтаж (Якопо Квадрі)
  • Премія Гойя у номінації «Найкращий європейський фільм»

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Мрійники (фільм)

• The Dreamers на сайті IMDb (англ.)
• The Dreamers на сайті AllMovie (англ.)
• The Dreamers на сайті Box Office Mojo (англ.)
• The Dreamers на сайті Rotten Tomatoes (англ.)