Мужун Чао — Вікіпедія
Мужун Чао | ||
| ||
---|---|---|
405 — 410 | ||
Попередник: | Мужун Де | |
Спадкоємець: | Падіння династії | |
Народження: | 385[1] | |
Смерть: | 410[1] Нанкін | |
Країна: | Китай | |
Батько: | Murong Nad | |
Шлюб: | Empress Huyand |
Мужун Чао (кит.: 慕容超; піньїнь: Murong Chao; 385-410) — останній імператор Південної Янь періоду Шістнадцяти держав.
Був племінником імператора Мужун Де. Оскільки жоден із синів останнього не вижив, він оголосив своїм спадкоємцем Мужун Чао, який і зайняв трон 405 року. Спочатку вважався здібним правителем, утім дуже швидко став надто примхливим й абсолютно не сприймав критику. 410 року цзінський генерал Лю Юй завдав поразки армії Південної Янь і вбив Мужун Чао. Після цього династія Південня Янь припинила своє існування.