Пептидоглікан — Вікіпедія

Пептидоглікан
CMNS: Пептидоглікан у Вікісховищі
Пептидоглікан

Пептидоглікан (peptidoglycan), раніше відомий як муреїн (murein), — полімер, що складається з цукру й амінокислот, який формує гомогенний шар навколо плазматичної клітинної мембрани бактерій, як частину клітинної стінки. Археї мають подібний шар, псевдопептидоглікан. Пептидоглікан грає структурну роль в бактерійній клітинній стінці, надаючи їй форму і структурну міцність, а також протидіючи осмотичному тиску цитоплазми. Пептидоглікан також бере участь у поділу клітини бактеріального розмноження.[1]

Шар пептидоглікану значно товщий в грам-позитивних бактеріях (20-80 нм), ніж в грам-негативних (7-8 нм), з прикріпленим S-шаром. Пептидоглікан становить до 90 % сухої ваги грам-позитивних бактерій але тільки 10 % грам-негативних.[2]

Захист від антибіотиків

[ред. | ред. код]

Протибактерійні ліки, такі як пеніцилін, діють на шар пептидогліканів, заважаючи його створюванню, особливо зв'язуючись з ферментом транспептидаза.[2] Мутації в цьому ферменті (також відомому як протеїн що зв'язується з пеніциліном або PBP), приводять до зменшення взаємодії між антибіотиком і бактерійним PBPs, — перша причина появи захисту від антибіотиків.[3]

Структура

[ред. | ред. код]

Шар пептидоглікану в бактеріальній клітинній стінці — кристалічна структура, сформована з лінійних ланцюгів двох аміно-цукорів, а саме глюкозамін-N-ацетилу (GlcNAc) і N-ацетил-муреїнової кислоти (MurNAc). Кожен MurNAc прикріплений до короткого (4-5 залишку) амінокислотного ланцюга. Зв'язування між амінокислотами в різних лінійних аміно-цукрових ланцюгах ферментом транспептидаза приводить до жорсткої 3-мірної структури. Певна послідовність амінокислот і молекулярна структура змінюється з різновидом бактерії.[4]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Madigan M; Martinko J (editors). (2005). Brock Biology of Microorganisms (вид. 11th ed.). Prentice Hall. ISBN 0-13-144329-1.
  2. а б Salton MRJ, Kim KS (1996). Structure. In: Baron's Medical Microbiology (Barron S et al, eds.) (вид. 4th ed.). Univ of Texas Medical Branch. (via NCBI Bookshelf) ISBN 0-9631172-1-1.
  3. Ryan KJ; Ray CG (editors) (2004). Sherris Medical Microbiology, 4th ed., McGraw Hill. ISBN 0-8385-8529-9.
  4. Ryan KJ; Рей CG (редактори) (2004). Sherris Medical Microbiology, (вид. 4-й редактор). McGraw Hill. ISBN 0-8385-8529-9.

Посилання

[ред. | ред. код]