Муса ібн Джафар — Вікіпедія

Муса ібн Джафар (Імам Казим)
араб. موسى بن جعفر الكاظم
Муса ібн Джафар (Імам Казим)
Муса ібн Джафар (Імам Казим)
Мечеть Імама Казима, місце його поховання, Багдад, Ірак
7-й шиїтський імам
Початок правління:765
Кінець правління:799

Попередник:Джафар ас-Садик
Наступник:Алі ібн Муса (Імам Реза)

Дата народження:6 листопада 745(0745-11-06)
Місце народження:Медина
Дата смерті:1 вересня 799(0799-09-01) (53 роки)
Місце смерті:Багдад
ПохованняМечеть аль-Казімійя Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти:Алі ібн Муса,Фатіма, Гамза, Саліх, Ахмад, Мухаммед, Ібрагім, Аїша
Династія:Аліди
Батько:Джафар ас-Садик
Мати:Хаміда

Муса ібн Джафар (Імам Казим), (араб. موسى بن جعفر الكاظم‎), (745-799) - 7-й імамітський імам, нащадок пророка Мухаммеда, видатний мусульманський вчений і правознавець. Син Джафара ас-Садика. Жив у Медині. Муса ібн Джафар займався науковою діяльністю. Піддавався репресіям з боку Аббасидських халіфів, які розглядали Алідів як своїх політичних опонентів.

За часів правління халіфа Гаруна ар-Рашида він був заарештований і перевезений до Басри, а потім до Багдада. Там він і помер у в’язниці. Існує версія про те, що Муса ібн Джафар був отруєний. Шиїти-імаміти переконані у тому, що він помер мученицькою смертю і шанують його, як 7-го імама.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]