Мігель Аріас Каньєте — Вікіпедія

Це іберійські ім'я та прізвище. Перше (батькове) прізвище цієї особи Аріас, а друге (материне) прізвище Каньєте.
Мігель Аріас Каньєте
ісп. Miguel Arias Cañete
міністр сільського господарства Іспанії
2000 — 2004
Прем'єр-міністрХосе Марія Аснар
міністр сільського господарства, продовольства та навколишнього середовища Іспанії
2011 — 2014
Прем'єр-міністрМаріано Рахой
Європейський комісар з енергетики та кліматичних дій
1 листопада 2014 — 30 листопада 2019
ПрезидентЖан-Клод Юнкер
ПопередникКонні Гедеґорт
(боротьба зі змінами клімату)
Гюнтер Етінгер (енергетика)
НаступникКадрі Сімсон
Народився24 лютого 1950(1950-02-24)[1][2] (74 роки)
Мадрид, Іспанія
Відомий якполітик, правник, State lawyer
Місце роботиUniversity of Cádizd[3]
КраїнаІспанія
Alma materМадридський університет Комплутенсе (1971) і Our Lady of Remembrance Colleged
Політична партіяНародна партія і Народний альянсd (19 січня 1989)[4]
БатькоAlfonso Ariasd
МатиHerminia Cañeted
У шлюбі зMicaela Domecq Solís-Beaumontd
Нагороди
Великий хрест ордена Громадянських заслуг Grand Cross of the Order of Charles III
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

Мігель Аріас Каньєте (ісп. Miguel Arias Cañete; нар. 24 лютого 1950(19500224), Мадрид, Іспанія) — іспанський політик, член Народної партії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Вивчав юриспруденцію в Університеті Комплутенсе в Мадриді і з 1974 року служив прокурором в Херес-де-ла-Фронтера.

Двічі обирався до Сенату від провінції Кадіс (у 1982-1986 і в 2000-2004 роках).

У 1982–1986 роках обирався депутатом до парламенту Андалусії, в 1986–1999 роках — депутат Європейського парламенту.

У 2000–2004 роках обіймав посаду міністра сільського господарства в уряді Хосе Марії Аснара.

З 2004 року є депутатом нижньої палати іспанського парламенту.

22 грудня 2011 був знову призначений міністром сільського господарства, продовольства та навколишнього середовища в уряді Рахоя.

9 квітня 2014 пішов у відставку з посади міністра в уряді Рахоя, щоб очолити виборчий список Народної партії на виборах до Європейського парламенту в травні 2014 року. Його наступницею на посаді міністра в уряді Рахоя стала його заступник Ісабель Гарсія-Техеріна[en].

1 листопада 2014 вступив на посаду комісара ЄС з енергетики та кліматичних дій в Комісії Юнкера.

Підтримка України

[ред. | ред. код]

У 2018 взяв участь в дебатах у Європарламенті перед прийняттям резолюції щодо негайного звільнення Олега Сенцова та інших українських політв'язнів. У виступі назвав поіменно українських політичних в'язнів, закликав Росію припинити порушувати права людей, в тому числі у Криму[5]:

Незаконно утримувані українці повинні бути звільнені без зволікань. Нагадую, що підтримку Олега Сенцова висловили лідери «Великої сімки». Це месседж, який ми будемо повторювати владі Росії. Що ж до ЄС, то вкотре заявляю: співдружність буде продовжувати політику цілковитого невизнання нелегальної анексії Криму й Севастополя та повної підтримки незалежності й територіальної цілісності України.

Нагороди

[ред. | ред. код]

(Лента ордена)

Нагороджений орденом Карлоса III і орденом Громадянських заслуг (ісп. Orden del Mérito Civil). Одружений, має трьох дітей.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  2. ↑ Munzinger Personen
  3. ↑ https://www.losgenoveses.net/Personajes%20Populares/canete/documentos/Miguel%20Arias%20Canete.%20Cuando%20los%20negocio%20se%20fundan%20con%20la%20pol%C3%9Dtica.%20Noviembre%202012.pdf
  4. ↑ http://www.losgenoveses.net/Personajes%20Populares/canete/curriculumcanete.htm
  5. ↑ Європарламент підтримав резолюцію про звільнення українських політв'язнів [Архівовано 14 червня 2018 у Wayback Machine.] // Громадське, 14.06.2018

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мігель_Аріас_Каньєте&oldid=34882537