Мінчо Ніколов — Вікіпедія
Мінчо Ніколов болг. Минчо Николов | |||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Загальна інформація | |||||||||||||||||||||
Громадянство | Болгарія[1] | ||||||||||||||||||||
Народження | 14 вересня 1952 (72 роки) невідомо | ||||||||||||||||||||
Зріст | 182 | ||||||||||||||||||||
Вага | 84 | ||||||||||||||||||||
Спорт | |||||||||||||||||||||
Країна | Болгарія | ||||||||||||||||||||
Вид спорту | академічне веслування | ||||||||||||||||||||
Нагороди
|
Мінчо Ніколов (болг. Минчо Николов; нар. 14 вересня 1952) — болгарський спортсмен, академічний веслувальник, призер Олімпійських ігор.
На Олімпійських іграх 1976 Мінчо Ніколов у складі четвірки парних разом з Єфтімом Герзіловим, Йорданом Вальчевим і Христо Желевим зайняв п'яте місце.
На чемпіонаті світу 1977 року в Амстердамі Ніколов взяв участь в змаганнях одиночок і зайняв дев'яте місце.
На чемпіонаті світу 1978 року Ніколов у складі четвірки парних був п'ятим.
На Олімпійських іграх 1980 в Москві, за відсутності на Олімпіаді через бойкот ряду команд західних та ісламських країн, Мінчо Ніколов разом з Любомиром Петровим, Іво Русєвим і Богданом Добревим став бронзовим призером у змаганнях четвірок парних.
На чемпіонаті світу 1981 року Ніколов у складі двійки парних з Любомиром Петровим був одинадцятим.
На чемпіонаті світу 1983 року Ніколов у складі четвірки парних був одинадцятим.
Розглядався в числі кандидатів на участь в Олімпійських іграх 1984, але Болгарія разом з декількома іншими країнами соціалістичного табору бойкотувала ці змагання через політичні причини. Ніколов виступив в альтернативній регаті Дружба-84, де завоював срібну нагороду в двійці парній.
- ↑ Mintcho Nikolov
- На сайті FISA [Архівовано 11 січня 2021 у Wayback Machine.]
- На сайті МОК [Архівовано 4 вересня 2019 у Wayback Machine.]