Міністерство авіації (Велика Британія) — Вікіпедія

Міністерство авіації Великої Британії
Air Ministry
Загальна інформація
Країна	Велика Британія
Дата створення	2 січня 1918
Попередні відомства	Повітряний комітет
Дата скасування	1964
Замінено на	Міністерство оборони Великої Британії
Керівне відомство	Кабінет міністрів Великої Британії
Голова	Державний секретар авіації

Міністе́рство авіації Великої Британії або Повітряне міністерство (англ. Air Ministry) — виконавчий департамент (міністерство) в уряді Великої Британії, що відповідав за безпосереднє керівництво Королівськими повітряними силами Великої Британії в період з 1918 до 1964 року. Політичне керівництво міністерством здійснював Державний секретар авіації.

Наприкінці Першої світової війни, зростаюча кількість нальотів німецької авіації на Велику Британію призвела до невдоволення громадськості та посилення вимог щодо того, щоб створити якісь орган управління, котрий переймався б проблемами захисту Королівства з повітря. В результаті британський прем'єр-міністр Ллойд Джордж створив комітет на чолі з генералом Яном Смутсом, якому було доручено дослідити проблеми британської системи ППО та організаційні труднощі, що спіткали Королівський льотний корпус.

17 серпня 1917 року генерал Смутс представив Воєнній раді звіт про майбутнє повітряних сил. Через свій величезний потенціал у «спустошенні ворожих земель та знищенні промислових та густонаселених центрів у великих масштабах» він рекомендував створити Повітряні сили, які б відповідали рівню армії та Королівського флоту. 29 листопада 1917 року створення Повітряних сил отримало Королівську згоду, а Міністерство авіації було сформовано трохи більше місяця пізніше 2 січня 1918 року.

Лорд Ротермер був призначений першим Державним секретарем авіації. Першим начальником штабу Королівських Повітряних сил став майор-генерал Г'ю Тренчард.

1964 році Міністерство авіації злилося з Адміралтейством та Воєнним офісом британської армії в міністерство оборони Великої Британії.

Міністерство авіації у своїй діяльності видавало технічні характеристики для виготовлення літаків, потрібних Королівським ПС, на які британські авіабудівні компанії розробляли прототипи. Після цього їх оцінювала комісія Міністерства, і в разі задоволення вимогам наказом Міністерства літаку присвоювалося ім'я. Така процедура діяла з моменту заснування міністерства до 1940 року. У наступні роки власне виробництво літаків покладалося на Міністерство авіаційної промисловості (1940–46), Міністерство постачання (1946–59), міністерство авіації (1959–67) і, нарешті, міністерство технологій (1967–70).

• Жіночий допоміжний військово-повітряний корпус
• Начальник штабу Повітряних сил (Велика Британія)
• Міністерство авіаційної промисловості СРСР
• Берегове командування Повітряних сил Великої Британії
• Імперське міністерство авіації
• Голова комітету начальників штабів (Велика Британія)
• Начальник Генерального штабу (Велика Британія)

• THE AIR MINISTRY, 1939—1945 [Архівовано 3 лютого 2020 у Wayback Machine.]

• Chester, D. N and Willson, F. M. G. The Organisation of British Central Government 1914—1964: Chapters VI and X (2nd edition). London: George Allen & Unwin, 1968.
• David Butler and Gareth Butler 1986: British Political Facts 1900—1983 Sixth Edition ISBN 0-333-39949-8 pp.12–15