Міома матки — Вікіпедія

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (червень 2023)

Міома матки
Міома матки
Спеціальність	онкологія
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10	D25
МКХ-9	218.9
OMIM	150699
DiseasesDB	4806
MedlinePlus	000914
eMedicine	radio/777
MeSH	D007889
Uterine fibroids у Вікісховищі

Міома матки (лейоміома, фіброміома^{[джерело?]}) — доброякісне м'язове новоутворення в стінці матки (доброякісна пухлина, вузол).

Залежно від співвідношення м'язової та сполучної тканини вузли підрозділяють на міоми, фіброми та фіброміоми.^{[джерело?]}

В залежності від локалізації та зростання вузлів виділяють субмукозні (підслизові), що ростуть в порожнину матки й деформують її, і субсерозні (підчеревні) вузли, що ростуть у бік черевної порожнини. Якщо в міру зростання вузол розшаровує листки широкої маткової зв'язки, його називають інтралігаментарним (міжзв'язочним) міоматозним вузлом, а вузли із середнього шару міометрія — міжм'язові. Останнім часом все частіше вузли характеризуються різним розташуванням і розміром.

Міома — захворювання, що найчастіше зустрічається у віці від 30 до 45 років, за різними джерелами від 30 % до 50 % і в останні роки частота виявлення міоми матки збільшується, проте навряд чи це пов'язано із зростанням захворюваності, швидше, це наслідок поліпшення діагностичної техніки і широкого розповсюдження таких методів, як УЗД, МРТ, КТ. Сучасні досягнення діагностичної техніки дозволяють виявляти вузли діаметром кілька міліметрів. Так само останнім часом це захворювання зустрічається і в молодому віці у жінок що не народжували.

Клініка залежить від місця розташування, стадії розвитку даного захворювання, супутнього фону.

• Тривалі, сильні, болючі менструації
• Відчуття повноти та тиску внизу живота
• Болі в попереку
• Болі під час сексу
• Часті позиви до сечовипускання
• Зниження настрою і слабкість
• Анемія

Діагноз міома матки ставиться після збору скарг, анамнезу, огляду і результатів обстеження. Більш точно визначити розміри, кількість і локалізацію вузлів дозволяє УЗД малого таза і перевага віддається вагінальному датчику. При виникненні труднощів в діагностиці та дифдіагностиці точно оцінити розмір і локалізацію будь-якого вузла дозволяють магніторезонансна та комп'ютерна томографії.

Нині в розвиненій державі діагноз міома матки не має на увазі обов'язкову операцію з втратою органу. Зараз органозбережне лікування міоми матки стає одним з пріоритетних напрямів. В цілому це цілком закономірний процес, зумовлений як розвитком сучасних лікувальних технологій, так і дедалі більшою потребою жінок у розв'язанні репродуктивних проблем. На сучасному етапі розвитку медицини в 95 % випадків міоми матки можна вилікувати без втрати органу. І якщо є хоч один шанс зберегти орган, треба його використовувати. Останнім часом змінюється портрет сучасної жінки, що планує завагітніти після 30 років і відповідно що намагаються зберегти свою репродуктивну функцію.

• Медикаментозна терапія (гормональна терапія, система «Мірена»)
• Мініінвазивні методи (емболізація маткових артерій, лапароскопічна міомектомія)
• Хірургічні методи — видалення вузлів

Емболізація маткових артерій може виконуватися при будь-яких розмірах міоматозних вузлів. Виняток становлять міоми на ніжці й підозра на злоякісний процес в геніталіях. Це унікальна операція при своїй відносній простоті дозволяє повноцінно розв'язати питання міоми матки практично всіх видів і розмірів, через 2 міліметровий розріз.^{[джерело?]}

• Відео видалення міоми з операційної
• Ангіографічна картинка до та після ЕМА [Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.]

Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.