Місто ангелів (Беслан) — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Місто ангелів (значення).
Місто ангелів
рос. Город ангелов
43°11′28″ пн. ш. 44°33′58″ сх. д. / 43.19111° пн. ш. 44.56611° сх. д. / 43.19111; 44.56611
КраїнаРосія Росія
МістоБеслан
РозташуванняПівнічна Осетія
Типцвинтар і пам'ятка історії
Дата заснуваннявересень 2004
Початок будівництва2004
Побудовано2005[1][2]
Місто ангелів. Карта розташування: Росія
Місто ангелів
Місто ангелів
Місто ангелів (Росія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Мі́сто ангелів (рос. Город ангелов) — меморіальне кладовище в російському місті Беслан у Північній Осетії, на якому поховано 266 осіб, що загинули під час теракту в бесланській школі № 1 1–3 вересня 2004 року[3][4][5].

Опис

[ред. | ред. код]

На території кладовища знаходиться пам'ятник «Дерево скорботи», хачкар, подарований дітьми Вірменії[5], і пам'ятник бійцям спецназу, які загинули під час штурму бесланської школи № 1[4].

Некрополь входить до складу Меморіального комплексу «Місто ангелів», який є об'єктом культурної спадщини регіонального значення (№ 901). До складу пам'ятника, крім некрополя, також входять будівля школи № 1, спортивний зал, меморіальні плити з прізвищами загиблих через теракт 1–3 вересня 2004 року на території школи, пам'ятник загиблому командиру спецпідрозділу Д. О. Розумовському і православний Храм новомучеників російських[6].

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Хачкар, подарований дітьми Вірменії
    Хачкар, подарований дітьми Вірменії
  • Пам'ятник загиблим спецназівцям
    Пам'ятник загиблим спецназівцям
  • Могили загиблих заручників
    Могили загиблих заручників

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ (рос.) Принято решение о создании надгробных памятников погибшим в Беслане. Кавказский узел. 3 февраля 2005. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 25 березня 2021.
  2. ↑ (рос.) Бесланский «Город ангелов». 100ТВ. 1 сентября 2008. Архів оригіналу за 16 липня 2014. Процитовано 25 березня 2021. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=404 (довідка)
  3. ↑ (рос.) Анна Ивершинь (2014). Беслан: десять лет спустя. Комсомольская правда. Архів оригіналу за 1 вересня 2014. Процитовано 25 березня 2021.
  4. ↑ а б (рос.) Ирина Боброва, Светлана Самоделова (31 августа 2008). Беслан стал “Городом ангелов”. Московский комсомолец. Архів оригіналу за 1 лютого 2011. Процитовано 25 березня 2021.
  5. ↑ а б (рос.) Влад Александров (4 сентября 2014). Мемориальное кладбище "Город ангелов" в Беслане. Юга.ру - портал Южного региона. Архів оригіналу за 4 лютого 2018. Процитовано 25 березня 2021.
  6. ↑ (рос.) Перечень выявленных объектов культурного наследия Республики Северная Осетия-Алания

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Місто_ангелів_(Беслан)