Місто федерального значення — Вікіпедія

Російська Федерація відповідно до її конституції складається з 89 суб'єктів, 3 з яких відповідно до російського законодавства є містами федерального значення: Москва, Санкт-Петербург і Севастополь. Севастополь було оголошено містом федерального значення після початку тимчасової анексії Криму Росією.

Окрім того, на період оренди Росією в Казахстані комплексу космодрому Байконур місто Байконир наділене статусом міста федерального значення. Проте, Байконур не має статусу суб'єкта РФ, органи його виконавчої та законодавчої влади не представлені у Раді федерації РФ.

Особливості організації місцевого самоврядування

Всередині міст федерального значення утворені внутрішньоміські муніципальні утворення (у Москві таких муніципальних утворень 125, в Санкт-Петербурзі 111). Самі міста муніципальними утвореннями не є. В цілях збереження єдності міського господарства частина повноважень, закріплених законом за органами місцевого самоврядування, зберігається за органами державної влади суб'єкта федерації.

№п/п	Регіон суб'єкт федерації	Площа (км²)	Населення 2019^[1]	Центр	Склад	Докладніше
1	Москва	2561,5	12 615 279	Москва	12 округів	докладніше
2	Санкт-Петербург	1439,0	5 383 890	Санкт-Петербург	20 районів	докладніше
Разом		4000,5	17 999 169	Москва	34 міських округів

Примітки

↑ Оценка численности населения на 1 января 2019 г. и в среднем за 2018 г. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 11 липня 2019.

[1] Оценка численности населения на 1 января 2019 г. и в среднем за 2018 г. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 11 липня 2019.

[1]