НБА в сезоні 1967–1968 — Вікіпедія
НБА в сезоні 1967–1968 | |
---|---|
Ліга | Національна баскетбольна асоціація |
Спорт | баскетбол |
Кількість команд | 12 |
Драфт | |
Перший номер драфту | Джиммі Вокер |
Обраний | «Детройт Пістонс» |
Регулярний сезон | |
MVP сезону | Вілт Чемберлейн («Філадельфія Севенті-Сіксерс») |
Найкращий бомбардир | Дейв Бінг («Детройт Пістонс») |
Плей-оф | |
Чемпіони Сходу | «Бостон Селтікс» |
Фіналіст Сходу | «Філадельфія Севенті-Сіксерс» |
Чемпіони Заходу | «Лос-Анджелес Лейкерс» |
Фіналіст Заходу | «Сан-Франциско Ворріорс» |
Фінал | |
Переможець фіналу | «Бостон Селтікс» |
Фіналіст | «Лос-Анджелес Лейкерс» |
Сезони НБА | |
← 1966/67 |
Сезон НБА 1967–1968 був 22-им сезоном в Національній баскетбольній асоціації. Переможцями сезону стали «Бостон Селтікс», які здолали у фінальній серії «Лос-Анджелес Лейкерс».
Участь у сезоні брали 12 команд, розподілених між двома дивізіонами.
По ходу регулярного сезону кожна з команд-учасниць провела по 82 гри. До плей-оф, який проходив за олімпійською системою, виходили по 4 кращих команди з кожного дивізіону. На стадії півфіналів дивізіонів проводилися серії ігор до чотирьох перемог, причому лідерам регулярного сезону кожного з дивізіонів протистояли команди, що посіли четверті місця тих же дивізіонів, а другі та треті місця складали другу півфінальну пару кожного з дивізіонів. Переможці півфіналів грали між собою у фіналах дивізіонів, в яких для перемоги також необхідно було виграти чотири гри серії.
Чемпіони кожного з дивізіонів, що визначалися на стадії плей-оф, для визначення чемпіона НБА зустрічалися між собою у Фіналі, що складався із серії ігор до чотирьох перемог.
Східний | В | П | %П | Відст | Дом | Гост | Нейтр | Див |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
x-«Філадельфія Севенті-Сіксерс» | 62 | 20 | .756 | – | 27–8 | 26–12 | 9–0 | 29–11 |
x-«Бостон Селтікс» | 54 | 28 | .659 | 8 | 28–9 | 21–16 | 5–3 | 24–16 |
x-«Нью-Йорк Нікс» | 43 | 39 | .524 | 19 | 20–17 | 21–16 | 2–6 | 19–21 |
x-«Детройт Пістонс» | 40 | 42 | .488 | 22 | 21–11 | 12–23 | 7–8 | 15–25 |
«Цинциннаті Роялс» | 39 | 43 | .476 | 23 | 18–12 | 13–23 | 8–8 | 18–22 |
«Балтимор Буллетс» | 36 | 46 | .439 | 26 | 17–19 | 12–23 | 7–4 | 15–25 |
Західний | В | П | %П | Відст | Дом | Гост | Нейтр | Див |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
x-«Сент-Луїс Гокс» | 56 | 26 | .683 | – | 25–7 | 22–13 | 9–6 | 31–9 |
x-«Лос-Анджелес Лейкерс» | 52 | 30 | .634 | 4 | 30–11 | 18–19 | 4–0 | 28–12 |
x-«Сан-Франциско Ворріорс» | 43 | 39 | .524 | 13 | 27–14 | 16–23 | 0–2 | 24–16 |
x-«Чикаго Буллз» | 29 | 53 | .354 | 27 | 11–22 | 12–24 | 6–7 | 11–29 |
«Сіетл Суперсонікс» | 23 | 59 | .280 | 33 | 10–21 | 7–24 | 6–14 | 15–25 |
«Сан-Дієго Рокетс» | 15 | 67 | .183 | 41 | 8–33 | 4–26 | 3–8 | 11–29 |
Легенда:
- x – Учасники плей-оф
Переможці пар плей-оф позначені жирним. Цифри перед назвою команди відповідають її позиції у підсумковій турнірній таблиці регулярного сезону конференції. Цифри після назви команди відповідають кількості її перемог у відповідному раунді плей-оф.
Півфінали дивізіонів | Фінали дивізіонів | Фінал НБА | |||||||||||
1 | Сент-Луїс | 2 | |||||||||||
3 | Сан-Франциско | 4 | |||||||||||
3 | Сан-Франциско | 0 | |||||||||||
Західний Дивізіон | |||||||||||||
2 | Л.А. Лейкерс | 4 | |||||||||||
4 | Чикаго | 1 | |||||||||||
2 | Л.А. Лейкерс | 4 | |||||||||||
W2 | Л.А. Лейкерс | 2 | |||||||||||
E2 | Бостон | 4 | |||||||||||
1 | Філадельфія | 4 | |||||||||||
3 | Нью-Йорк | 2 | |||||||||||
1 | Філадельфія | 3 | |||||||||||
Східний Дивізіон | |||||||||||||
2 | Бостон | 4 | |||||||||||
4 | Детройт | 2 | |||||||||||
2 | Бостон | 4 |
Показник | Гравець | Команда | Результат |
---|---|---|---|
Очки | Дейв Бінг | «Детройт Пістонс» | 2,142 |
Підбирання | Вілт Чемберлейн | «Філадельфія Севенті-Сіксерс» | 1,952 |
Передачі | Вілт Чемберлейн | «Філадельфія Севенті-Сіксерс» | 702 |
% влучань з гри | Вілт Чемберлейн | «Філадельфія Севенті-Сіксерс» | .595 |
% влучань штрафних кидків | Оскар Робертсон | «Цинциннаті Роялс» | .873 |
- Найцінніший гравець: Вілт Чемберлейн, «Філадельфія Севенті-Сіксерс»
- Новачок року: Ерл Монро, «Балтимор Буллетс»
- Тренер року: Річі Герін, «Сент-Луїс Гокс»
|