French
DeutschНагрудний Олексій Володимирович — Вікіпедія
| Олексій Нагрудний | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 2 квітня 1974 (50 років) Рубіжне, Луганська область, УРСР, СРСР | |||
| Національність | українець | |||
| Громадянство |  Україна | |||
| Діяльність | актор телеведучий співак | |||
| Alma mater | КНУКіМ | |||
| Роки діяльності | 2004 — дотепер | |||
| Діти | Олександр (нар. 2008) Євген (нар. 2024) | |||
| IMDb | nm8819213 | |||
| | ||||
Олексій Володимирович Нагрудний (нар. 2 квітня 1974, Рубіжне, Луганська область, УРСР, СРСР) — український актор театру і кіно, телеведучий та співак[1].
Олексій Нагрудний народився 2 квітня 1974 року в місті Рубіжне Луганської області. У 1993 році закінчив Сєвєродонецьке музичне училище по класу баяна-акордеона[2].
Закінчив у 1999 році факультет театральної режисури Київського Національного університету культури і мистецтв, за спеціальністю «актор, режисер театрального колективу, викладач сценічної майстерності».
У 2001 році закінчив вищі акторські курси Санкт-Петербурзької державної академії театрального мистецтва.
У 2007 році під час фільмування телесеріалу «Серцю не накажеш» Олексій Нагрудний познайомився з російською акторкою Ольгою Чурсіною. Цього ж року пара побралася[3]. Проте шлюб тривав недовго.
7 квітня 2019 року Олексій Нагрудний одружився з відомою кастинг-директоркою Світланою Горошковою, з якою давно перебував у цивільному шлюбі. У подружжя є сини Олександр (нар. 2008) та Євген (нар. 2024)[4].
Олексій Нагрудний захоплюється східними єдиноборствами, пише пісні, грає на гітарі.
Був солістом гуртів «Іграшки» у 1998—2001 та «Полюс» у 2001—2002 роках.
Олексій Нагрудний працював ведучим «Студії 5» та «Національної лотереї» на Першому національному каналі, «Сніданку з «1+1»[5][6].
У 2003-2004 роках актор Театру драми та комедії на Лівому березі. З 2002 по 2004 рік — актор театру «Браво». У 2004—2007 роках — актор Київського академічного Молодого театру. Працював у московському «Театрі музики та драми Стаса Наміна» з 2007 по 2010 рік.
Нині Олексій Нагрудний актор Київського академічного театру «Золоті ворота».
Дебютував у кіно в 2004 році, зігравши невелику роль міліціонера Клепакова у серіалі «Небо в горошок».
- Київський театр «Браво»
- 2016 — «Піаніст» за п'єсою «Прощавай, настроювачу!» Вадима Лєванова; реж. Валерія Городецька
- Московський «Театр музики та драми Стаса Наміна»
- 2014 — «Браковані люди» Василя Сігарєва; реж. Стас Жирков
- 2015 — «Олеся. Забута історія кохання» за мотивами повісті «Олеся» Олександра Куприна; реж. Іван Уривський[7][8]
- 2015 — «Сталкери» за п'єсою «На початку і наприкінці часів» Павла Ар’є; реж. Стас Жирков (копродукція із Київським академічним Молодим театром. Прем'єра в березні на камерній сцені, з жовтня 2015-го — основна сцена Молодого театру, з 26 квітня 2019 — на сцені Театру драми і комедії)[9]
- Театральна агенція «ТЕ-АРТ» (м. Київ)
- 2016 — «Ілюзії» Івана Вирипаєва; реж. Стас Жирков (з сезону 2018/19 — в репертуарі «Золотих воріт»)[10]
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 2019 | с | Повернення | Возвращение | Стас |
| 2019 | с | Дзвонар | Звонарь | Сергій |
| 2019 | ф | Зустріч однокласників | Льоша | головна роль |
| 2019 | с | Сурогатна мати | Сурогатная мать | Герман Трубін |
| 2019 | с | Серце матері | Сердце матери | Кирило Кузнєцов |
| 2019 | с | Сонячний листопад | Солнечный ноябрь | епізодична роль |
| 2019 | с | Готель «Купідон» | Назар | |
| 2018 | с | Подорож до центру душі | Путешествие к центру души | Єгор, художник |
| 2018 | с | Прислуга | Прислуга | Антон |
| 2018 | с | Найкращий за всіх | Лучше всех | Денис |
| 2018 | с | Кров янгола | Кров ангела | Сергій Родіонов, коханець Лариси |
| 2018 | с | Поверни моє життя | Верни мою жизнь | Трєгубов |
| 2017—2018 | с | Коли ми вдома. Нова історія | Когда мы дома. Новая история | ведучий телешоу |
| 2017 | с | Рецепт кохання | Рецепт любви | режисер |
| 2017 | ф | Інфоголік | Инфоголик | колега Максима, котрий хоче посісти керівну посаду в компанії |
| 2017 | с | Обручка з рубіном | Андрій[11] | |
| 2017 | с | Подаруй мені життя | Подари мне жизнь | Стас |
| 2017 | с | Тато Ден | Папа Ден | епізодична роль |
| 2017 | с | Мама для Снігуроньки | Мама для Снегурочки | Максим |
| 2017 | с | Спокуса | Искушение | епізодична роль |
| 2016 | с | Хірургія. Територія кохання | Хирургия. Территория любви | ' |
| 2016 | с | Свій чужий син | Свой чужой сын | Кирило Нєжин |
| 2016 | с | Провідниця | Проводница | Віктор |
| 2016 | с | Підкидьки | Подкидыши | Шестаков |
| 2016 | с | Поганий гарний коп | Плохой хороший коп | Ігор Кутузов |
| 2016 | с | Мереживо долі | Нити судьбы | Денис |
| 2016 | с | Улюблена вчителька | Любимая учительница | Максим Суворін |
| 2015 | ф | Особистий інтерес | Личный интерес | Олег |
| 2014 | с | Особиста справа | Личное дело | Гримов, адвокат |
| 2014 | с | Так далеко, так близько | Так далеко, так близко | Валерій Варґін, журналист |
| 2012 | с | Пристрасті за Чапаєм | Страсти по Чапаю | Неустроєв |
| 2012 | с | Лист очікування | Лист ожидания | Яґунков, журналіст |
| 2011 | с | Чемпіони з підворіття | Чемпионы из подворотни | Ладига у молодості |
| 2011 | с | Повернення Мухтара-7 | Возвращение Мухтара-7 | Артем Рєзунов / Добринін, адвокат |
| 2010 | кф | Дива в кепці | Олексій, головна роль | |
| 2010 | с | Повернення Мухтара-6 | Возвращение Мухтара-6 | Михайло Лисянський, фотограф |
| 2007 | с | Серцю не накажеш | Сердцу не прикажешь | Андрій Попков |
| 2007 | с | Повернення Мухтара-4 | Возвращение Мухтара-4 | «Джеймс» |
| 2007 | ф | Повертається чоловік з відрядження | Возвращается муж из командировки | Руслан Джаіров |
| 2006 | тф | Таємниця Маєстро | Тайна Маэстро | Андрій Розумовський |
| 2006 | с | Утьосов. Пісня довжиною у життя | Утёсов. Песня длиною в жизнь | Фунтик-водолаз |
| 2005 | с | Новий російський романс | Новый русский романс | Максик Кульков |
| 2006 | с | П'ять зірок | Пять звёзд | Віктор Нагірний |
| 2004 | с | Небо в горошок | Небо в горошек | Клепаков, міліціонер |
- ↑ Олексій Нагрудний, актор: У театр потрапити — як під поїзд. Це назавжди «Інтерв'ю з України»
- ↑ Ярослава Хлєбникова (22 березня 2019). Олексій Нагрудний: «Не грати на сцені я не можу». vesti.dp.ua. Вісті Придніпров'я. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 13 грудня 2023.
- ↑ Анатолій Хостікоєв уперше зіграв у сучасному серіалі велику роль «Голос України»
- ↑ Український актор одружився: фото з весілля
- ↑ Ведучим «Сніданку з 1+1» став актор Олексій Нагрудний. detector.media. Детектор медіа. 30 січня 2012. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 13 грудня 2023.
- ↑ Олексій Нагрудний святкує ювілей. Найкращі ролі актора. kanalukraina.stage.trkukr.net. Україна. 2 квітня 2019. Процитовано 13 грудня 2023.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Юлія БИРЗУЛ (2015-02-17 17 лютого 2015). «Олеся. Забута історія кохання» (рос.). «Во мне точки нет». Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 14 листопада 2019.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (9 травня 2017). Театр «Золоті ворота». Містична сага «Забута історія кохання» (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (18 березня 2018). «Сталкерам» — 5 років. Відеоантологія спогадів (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
- ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (30 листопада 2017). Квартет «Ілюзії» (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
- ↑ «Тепер до театру йдуть «на артистів з телевізора»
- Олексій Нагрудний [Архівовано 7 квітня 2019 у Wayback Machine.] на сайті «Молодого театру»
- Олексій Нагрудний [Архівовано 18 вересня 2020 у Wayback Machine.] на сайті «Театр»
- Олексій Нагрудний [Архівовано 30 квітня 2019 у Wayback Machine.] на сайті театру «Золоті ворота»
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
