Нагірянська (печера) — Вікіпедія

Нагірянська
Характеристики
Типкарстова
Гірські породигіпс
Довжина1170 м
Розташування
48°47′52″ пн. ш. 25°38′30″ сх. д. / 48.79778° пн. ш. 25.64167° сх. д. / 48.79778; 25.64167
КраїнаУкраїна
РегіонТернопільська область,
Заліщицький район
Місцевістьсело Нагоряни
Карти розташування
Нагірянська (печера). Карта розташування: Тернопільська область
Нагірянська (печера)

Мапа

Печера Нагірянська
(Джуринська, Поросячка)
48°47′52″ пн. ш. 25°38′30″ сх. д. / 48.797777777778° пн. ш. 25.641666666667° сх. д. / 48.797777777778; 25.641666666667
Країна Україна
РозташуванняУкраїна
Тернопільська область,
Заліщицький район
Найближче містоЗаліщики
Площа5 га
Засновано1994 р.
ОператорНаціональний природний парк «Дністровський каньйон».
Нагірянська (печера). Карта розташування: Тернопільська область
Нагірянська (печера)
Нагірянська (печера) (Тернопільська область)
Мапа

Нагіря́нська (інші назви — Джуринська, Поросячка) — карстова печера, геологічна пам'ятка природи місцевого значення в Україні. Розташована за 2 км на схід від села Нагоряни Заліщицького району Тернопільської області, на лівому схилі річки Поросячка (притока Джурину). Довжина лабіринтів — 1170 м.

Печера закладена у верхній частині гіпсоангідритного пласту, є лабіринтом, утвореним магістральними ерозійними коридорами переважно субмеридіонального напрямку, завширшки 3—6 м (у ближній частині печери) і 1,5—2 м (у глибшій частині), з'єднаними вузькими і низькими ходами — зв'язками субширотних напрямків. Печера багата вторинно-кристалічними утвореннями, представленими агрегатами й корами кристалізації різного кольору і габітусу; завдовжки 15—20 см, окремі — до 80 см.

Знайдені екоцентричні кристали закручених форм — «гіпсові квіти», нагромадження білих голчатих агрегатів новітнього генезису на дні печерних ходів — «молочні ріки» завдовжки 10—12 м, а також карбонатні кори і натічні форми до 10 см.

Охорона

[ред. | ред. код]

Охоронна зона печери — 5 га. Оголошена об'єктом природно-заповідного фонду рішенням Тернопільської обласної ради від 18 березня 1994 року[1]. Перебуває у віданні [Архівовано 23 грудня 2015 у Wayback Machine.] НПП «Дністровський каньйон». З жовтня 2012 року на вході печери встановлені вхідні двері [Архівовано 23 грудня 2015 у Wayback Machine.].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://ecoternopil.gov.ua/data/Zal.doc[недоступне посилання з липня 2019]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]